Сьогодні, 23 травня, у Вінницькому молодіжному центрі «Квадрат» презентували книгу «Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського». Книга розповідає про коротку, сповнену стереотипів та міфів, але важливу віху Української революції 1917-1921 рр. Презентацію книги в молодіжному центрі «Квадрат» ініціював Центр Історії Вінниці.
Уже третій рік поспіль Вінниця купує книги бібліотеки газети «День» для міста. Цього року фонди вінницьких книгозбірень поповнилися двома історичними книгами «Повернення в Царгород» та «AVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського», яку особисто презентувала в рамках публічної дискусії головний редактор газети «День» Лариса Івшина.
«Приємно, що сьогодні тут зібралася молодь, яка хоче і прагне почути ту історію, яка була величною для нашої України. Хочу передати вам слова щирої подяки від імені міського голови Сергія Моргунова. Ми створили у Вінниці комунальне підприємство «Центр історії Вінниці», яке спільно з історичною спільнотою приділяють увагу історії міста та її популяризації та історії України. Хочу подякувати газеті «День» за нашу співпрацю, адже уже не один рік ми отримуємо книжки, які передаємо у наші бібліотеки для того, щоб історію могли вивчити усі, кого ця тема цікавить. А цікавить історії нашої країни у такий непростий час багатьох. Просвітницька робота, яку проводить Лариса Івшина, дуже важлива», - каже заступник міського голови Галина Якубович.
Головний редактор газети «День» відзначила, що Вінниця уже не перший рік активно поповнює свої бібліотечні фонди історичними книгами. І цей рік не став виключенням.
«Вінниця уже давно стала дружнім середовищем для газети «День». Є міста стабільного інтересу та партнерства, і Вінниця, безумовно, серед першої п’ятірки. Це почалося давно, і мене радує, що – це не імпульсивна зацікавленість. Мер міста Сергій Моргунов розуміє значимість історичного перенавчання не шкіл, а вчителів, передумування своєї історії. Серед таких лідерів можу ще відзначити мера міста Дніпра Бориса Філатова», - зазначила головний редактор газети «День» Лариса Івшина.
Під час дискусії учасники обговорювали, чому частина суспільства називає гетьмана Скоропадського «Сонцем Української революції», її надією та єдиним шансом на перемогу, на противагу іншим, котрі беззаперечно звинувачують його у поразці Визвольних змагань у 1918 року, відсутності підтримки з боку армії та природній необхідності повстання Директорії. Які дії Гетьмана спровокували конфлікт, а які заходи Павла Скоропадського залишаться вписаними золотими літерами в історію України.
Довідка:
Скоропадський Павло Петрович (1873–1945) — військовий і державний діяч, генерал-лейтенант армії Російської імперії, гетьман України (1918). Походив зі старовинного українського аристократичного роду (нащадок гетьмана I. Скоропадського). Закінчив Пажеський корпус у Петербурзі. З 1905 р. — на військовій службі, учасник російсько-японської війни. У 1914–1917 pp. командир гвардійських кавалерійських частин, з 1917 р. — командувач 34-м армійським корпусом (після українізації — 1-й Український корпус). У 1917 р. обраний отаманом Вільного козацтва. У квітні-грудні 1918 р. — гетьман Української Держави. Сприяв розвитку економіки, науки, культури, освіти в Україні. Після поразки країн Четверного союзу звернувся за підтримкою до країн Антанти. Під тиском Антанти 14 листопада 1918 р. проголосив федерацію Української Держави з майбутньою не більшовицькою Росією для створення єдиного фронту боротьби з радянською владою, що і стало формальним приводом до повстання проти гетьмана. 14 грудня 1918 р. гетьман підписав зречення від влади і виїхав до Швейцарії, а згодом до Німеччини. Під час Другої світової війни сприяв звільненню українських військовополонених з німецьких концтаборів.