18-19 червня у італійське місто Турин з’їхались представників інтеркультурних міст з різних країн: Велика Британія, Греція, Ізраїль, Італія, Ісландія, Іспанія, Канада, Мексика, Норвегія, Португалія, Україна, Франція, США, Швейцарія, Швеція, тощо. Тут відбувся захід, присвячений боротьбі з різними видами дискримінації. Від Вінниці у навчальній поїздці взяли участь представники КП «Інститут розвитку міст».
Темою заходу стала боротьба з дискримінацією та мовою ворожнечі, расизмом та нетерпимістю. А також – агресивними висловлюваннями, які принижують чи дискредитують людину або групу осіб за ознакою раси, релігії, статі, гендерної ідентичності. Йшлось про те, як саме інтеркультурність може стати драйвером відповідних змін.
Представники міст-учасників Української мережі Інтеркультурних міст з Вінниці та Одеси також взяли активну участь у роботі семінару. Вони мали нагоду поділитись своїм досвідом під час обговорень у робочих групах.
Своїми ключовими антидискримінаційними проектами та історіями успіху також ділились представники різних інтеркультурних міст (Турин, Хайфа, Берген, Тенерифе, Мехіко), які мають свої рішення та практичний досвід.
Таким чином, ця тематична подія стала місцем зібрання, де ділились найкращим досвідом, складали карту правильних і дієвих рішень боротьби з дискримінацією, що допоможе сформувати атмосферу довіри, подолати бар’єри на цьому шляху, залучити до співпраці кожного, не тільки представників муніципалітету, а головне, сформувати відповідні філософію життя та систему переконань і поглядів, винести питання боротьби з дискримінацією на національний рівень.
Завершенням першого дня стали польові візити, які дали учасникам можливість поглибити своє розуміння зв’язку між теорією та практикою, а саме побувати в різних районах Турина, які є центрами інтеркультурного діалогу та свідченням антидискримінаційної роботи муніципалітету у співпраці з місцевими громадськими організаціями (райони Бар'єра-ді-Мілано, Сан Сальваріо та Аврора, місцеві маркети, екскурсія до різних релігійних установ).
Щороку інтеркультурний Турин реалізує чимало програм з регенерації міста за фінансової підтримки місцевої влади, регіону П'ємонт і Європейського Союзу. Історичний район північної частини міста Бар'єра-ді-Мілано є тому свідченням. «Урбаністична Бар’єра» - Інтегрована програма місцевого розвитку (PISU), програма відродження міста, що впроваджується Турином з середини 90-х років, використовуючи багатий досвід місцевого розвитку та комплексний підхід до розбудови.
Історично Бар’єра - це робочий район, створений на митному «бар'єрі» міста. У XIX столітті район відчув величезний промисловий бум, тому що багато компаній розташовувалися саме тут (від виробництва автозапчастин (Fiat), електричних дротів (Ceat і Incet), до виробництва кави). Із закінченням індустріальної ери і початком звільнень найманих працівників ця територія втратила свою промислову ідентичність, переживши боротьбу за свою регенерацію. Сьогодні цей район має найвищу щільність емігрантів у Турині, зокрема сомалійських біженців, а також з Марокко, Єгипту, Сенегалу, Тунісу, тощо.
Ця околиця є найбільш неспокійною в місті. Вона має найнижчі ставки заробітної плати, найбільшу кількість безробітних, емігрантів та людей похилого віку. З 2018 року на даній території впроваджується 30 муніципальних інтеркультурних проектів різного спрямування, від соціальних до економічних, на покращення життя у цьому міському просторі.
У 2006 р. для заохочення соціальної взаємодії в районі було створено громадський простір Bagni Pubblici, де збирається більше 15 громадських організацій, асоціацій, місцевих торгівців, шкіл і різних соціальних установ, які працюють над поліпшенням якості життя свого району і заохочують до розвитку дружніх відносин між сусідами, щоб подолати будь-які прояви дискримінації. Під час нашого знайомства з життям району ми побували у цьому центрі, розмовляючи з його відвідувачами, біженцями з країн Африки, які 11 років тому мігрували до Турина в пошуках кращого життя. За цей час їм вдалось чимало зробити для розвитку громади, у якій живуть. Одним із успішних поточних проектів є заохочення до виборів колишніх мігрантів, які є досить пасивними. Художні виставки, швейні заняття, театральні заходи, пункт грудного вигодовування та багато інших ініціатив, доступних для людей з обмеженими можливостями, які стимулюють до добросусідства.
У другий день зустрічі в робочих групах міста ділились своїми кращими практиками, успішними проектами та тематичними дослідженнями щодо формування міжкультурного підходу до запобігання дискримінації та мові ненависті, створенні нових можливостей та рішень до розв’язання численних дискримінаційних проблем.
За обговоренням у робочих групах слідувало представлення напрацьованих ідей та міркувань щодо боротьби з проявами дискримінації, чутками, стереотипами та упередженнями, як їх зменшити та сприяти більш позитивній взаємодії інтеркультурних міст у цій боротьбі.
Стрімкі процеси модернізації потребують відповідної узгодженості дій у суспільстві, що є можливим за умови зміцнення інтеграції суспільства на принципах діалогу, єдності та пріоритету гуманістичних цінностей. Для вирішення питань боротьби з дискримінацією, мовою ненависті та расизмом доцільно було отримати конкретні знання про особливості напрацьованого капіталу інтеркультурних міст, про «больові точки» в процесі його формування, про схожість та відмінність ціннісних настанов різних країн світу, про можливі як позитивні, так і негативні наслідки проведення антидискримінаційної політики. Новий досвід, нове бачення, нові перспективи до співпраці у цьому напрямку.