Сергій Моргунов про вибори та команду Гройсмана

Вінницький міський голова Сергій Моргунов пліч-о-пліч з Володимиром Гройсманом ще з 2006 року, відколи у місті з’явилась команда, яка почала проводити зміни в усіх без винятку сферах життя громади. І результатом стало те, що Вінниця, починаючи з 2015-го року, за результатами всеукраїнського муніципального опитування незмінно очолювала рейтинг як найкомфортніше місто для життя в Україні.

На той момент Володимир Гройсман уже працював над впровадженням фінансової децентралізації спочатку віце-прем’єр-міністром, потім Головою Верховної Ради, а згодом – Прем’єр-міністром України. Уже очоливши Уряд трохи більше 3-х років тому, він розпочав зміни в різних сферах на рівні вже всієї держави. Та продовжив децентралізацію – передачу повноважень і ресурсів громадам, щоб вони самі визначали для себе пріоритети у розвитку міст та селищ. Які проміжні результати цієї реформи та чому Гройсман вирішив йти на дострокові вибори із своє політсилою окремо - запитали у Сергія Моргунова.

- Зараз часто лунають розмови про загрози зупинки децентралізації. Чи дійсно це можливо, коли процес уже йде, і як цього не допустити?

- Я хочу нагадати, що децентралізація має вінницьке «коріння», бо ще в середині 2000-х, коли наша команда почала працювати над змінами у місті, було розуміння того, що і як потрібно робити, але не було головного – фінансів. При бюджеті розвитку міста у 80-90 млн грн ні про які великі проекти (нові площі, садочки, дороги) ми і мріяти не могли. І щоразу, коли ми їздили до нашого міста-побратима Кельце, ми на власні очі бачили, як реформа децентралізації змінила якість життя польських громад.

Саме задля того, щоб це відбулось і в Україні, - Володимир Гройсман погодився перейти працювати в Уряд у 2014-му. Причому спочатку від цієї його ініціативи усі «ветерани» великої політики відмахувались, мовляв, кому це треба, потім почали вставляти «палки в колеса», коли зрозуміли, що він справді «заточений» на впровадження цієї реформи. І лише зараз, перед виборами, усі кажуть, як вона потрібна, аби сподобатись виборцям.

Чи є ризики? Колосальні, бо за 5 років доходи місцевих бюджетів зросли загалом з 70 до майже 280 (!) млрд грн. Тобто ті гроші, які раніше були закамульовані у державному бюджеті в різних програмах, де і «розчинялись», - тепер у громадах. Як думаєте, є спокуса, щоб цей величезний ресурс знову був сконцентрований «нагорі»?! А ще не забуваємо про ініціативу Уряду Гройсмана щодо державної підтримки інфраструктурних проектів в регіонах за рахунок співфінансування з держфондом регіонального розвитку, через фонд соціально-економічного розвитку та різні державні програми. Лише для Вінниці – це 19 великих проектів в інфраструктурі за 3 останні роки на загальну суму підтримки з боку держави у 678 млн грн! Одним простим рішенням в 226 голосів у парламенті можна знову централізувати ресурси і владу. І все повернеться назад.

А це майже 1000 об'єднаних громад з бюджетами, які виросли подекуди в 5-7 разів. Тисячі відремонтованих і побудованих заново шкіл, амбулаторій, дитсадків, інших об’єктів, сотні км відремонтованих доріг і мереж, біля тисячі ЦНАПів – все це результати реформи. Нині її треба продовжити і закріпити змінами до Конституції, щоб вони стали незворотними. «Українська стратегія Гройсмана» – єдина партія, яка чітко виступає на захист місцевого самоврядування. Треба законодавчо закріпити права і можливості ОТГ, фінансові ресурси і повноваження громад мають бути збалансовані.

Сергій Моргунов про вибори та команду Гройсмана

- Команда «Української стратегії Гройсмана» на вибори до Верховної Ради йде окремо. Які головні завдання ставить перед собою?

- У 2016 році Володимир Гройсман очолив коаліційний Уряд, де для прийняття рішень потрібно було постійно шукати політичні компроміси в парламенті і самому Кабміні. Якби у нього була своя команда у Раді і в Уряді – то він разом зі своїми соратниками міг би зробити набагато більше.

Зараз в команді «Української стратегії Гройсмана» - ті люди, спільно з якими він працював над змінами в економіці, соціальній сфері, децентралізації, освіті, культурі та інших напрямках в країні. Сьогодні – це найсильніша команда з усіх партій, яка чітко знає, що робити. Це молоді, але професійні управлінці. Які здатні ефективно працювати як у Верховній Раді, так і у виконавчій владі. Це команда, яка має найкращий сплав молодості і досвіду. Її пріоритетом є забезпечення гідної якості і рівня життя громадян через економічне зростання. Партія, яка прагне нарешті створити справжній середній клас в Україні, до якого мають відноситись як фермери та підприємці, так і українські вчителі, лікарі, військові та службовці з гідними зарплатами! Та забезпечити соціальний захист пенсіонерів і різних категорій, які цього потребують. До речі, з 1 липня розпочався черговий – п’ятий – етап перерахунку пенсій.

Нагадаю, Володимиру Гройсману лише 41 рік. Але при цьому він сучасний і професійний державний менеджер, який пройшов шлях від мера до Прем’єр-міністра України. У Вінниці він сформував команду і об’єднав вінничан для створення сучасного комфортного європейського міста.

Важливо, щоб ці вибори привели до парламенту ті політичні сили, які спроможні сформувати дієвий уряд та об’єднати українців заради ефективного розвитку держави. А Гройсман і «Українська стратегія» - це та сила, яка здатна ефективно працювати і брати на себе відповідальність для досягнення цієї мети. Тому підтримайте «Українську стратегію Гройсмана»!

- Політсила не висуває мажоритарників на округах, бо виступає за відкриті партійні списки. Але партія підтримує конкретних кандидатів-самовисуванців. У Вінниці  це Володимир Кістіон та Леонід Марцинковський. Як Ви їх охарактеризуєте?

- Володимир Кістіон в нашій міській команді працював з 2008 по 2014 роки і відповідав за роботу однієї з найскладніших сфер - ЖКГ. А в Уряді він займається розвитком інфраструктури. Леонід Марцинковський багато років є співголовою Ради підприємців. Фаховий юрист, має гарну репутацію у місті, захищає інтереси підприємництва. Обидва – люди команди. І точно можу сказати, що вінничани, якщо підтримають їх на виборах, - матимуть достойних представників своїх інтересів у Раді.



Переглядів: 6038
Поширень: 0