На території підприємства «Вінницязеленбуд», поруч із пам’ятником знищеним нацистами в роки ІІ Світової війни єврейським дітям, відкрито третій пам’ятник «Праведникам народів Світу», автором якого став Володимир Насонов із Теплика разом із дружиною Наталією.Це вже третій пам’ятник праведникам народів Світу відкритий на території Вінницької області. Перший відкрито в Могилів - Подільському в 1998 році на центральній площі міста. Другий пам’ятник відкрито у Хмільнику на меморіалі.
Віддаючи данину поваги і вдячності рятівникам, людям, які ризикуючи своїм життям, життям своїх рідних рятували інших держава Ізраїль встановила звання «Праведник народів Світу».
Від геноциду в період ІІ Світової війни загинули 6 млн євреїв Європи, кожен 6-й з них дитина, а кожен 4-й загиблий єврей лежить в українській землі.
На відкритті пам’ятника заступник голови облдержадміністрації Олександр Крученюк зазначив: «Сьогодні непересічна подія – ми відкриваємо пам’ятник праведникам народів світу. 80 років відділяють нас від тих страшних подій. Вражає те, що велика кількість людей загинула не на полях бою. Важко усвідомити той факт, що були люди готові забрати в іншого життя лише за національну приналежність. Але були і ті люди, які ціною свого життя і життя своїх родин рятували єврейський народ від тієї страшної пошесті. Ми, в свою чергу, робили, робимо і будемо робити все необхідне, аби страшні події ІІ Світової війни не повторилися не лише на нашій українській землі, а й в цілому в світі».
Про історичні факти, які розкривають страшні сторінки геноциду розповіла заступник директора Державного архіву Вінницької області з питань науково-методичної роботи Фаїна Винокурова: «В період нацистської окупації Вінницької області в екстремальних умовах окупаційного режиму кожен робив свій вибір: рятувати, видавати, чи просто спостерігати. На жаль, зрадників було багато. За факт порятунку євреїв людей безжалісно страчували. В фондах ДАВО зберігаються накази і об’яви з тих часів, де чітко записано: «За переховування жидів до страти». Цей ланцюжок зла, який був притаманний колаборантам, розірвали праведники народів Світу. Ті люди, які ризикуючи своїм життям, життям своїх родин рятували євреїв і їх дітей. Цих людей було не багато, їх не могло бути багато, адже праведництво – це героїзм, а героїзм це не повсякденна людська якість».
Свій вклад у збереження пам’яті про цих людей, які робили все, для того щоб врятувати життя іншому внесла і Вінниччина. Адже за даними досліджень Україна дала світові 2 тис 544 праведники Світу, 18% цих людей були жителями Вінницької області. Найбільша кількість праведників Світу була в місті Вінниці та в прикордонних районах, адже вінницький окупаційний режим області мав свою специфіку – німецька і румунська зона окупації. Тому найбільше рятівників було з Немирівського, Хмільницького і Барського районів. Тут праведники Світу були провідниками – тими, хто переводив євреїв з німецької на румунську територію, де був більш-менш пом’якшений окупаційний режим з 1942 року.
Очевидиця тих подій, заступник Вінницького товариства колишніх в’язнів гетто і концтаборів та їх рятівників Циля Краснер також висловила слова вдячності праведникам народів Світу: «Сьогодні дійсно дуже важлива подія, не лише в житті нас - колишніх в’язнів концтаборів і гетто, не лише в житті праведників, а й всіх жителів Вінниччини та України. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув і тих, хто рятував. Символічним є те, що пам’ятник праведникам встановлено неподалік від пам’ятника тим, кого вони рятували від загибелі. Час відносить нас все далі і далі від тих подій, але пам’ять залишається вічною. Це пам’ять про тих, хто ризикував своїми рідними і близькими, вони показали обличчя нації, рятуючи невинних євреїв. Я схиляю голову перед тими, хто мене рятував недосипаючи ночей і ризикуючи власним життям. Це були сміливі, мужні люди, які мали розуміння цінності людського життя. Цих людей майже не залишилось, але їх діти і онуки несуть вогонь людяності, мужності, порядності і героїзму, який заповіли їм їх батьки».
На знак пошани і вдячності присутні на відкритті поклали квіти до пам’ятного знаку, а також, за єврейською традицією, невеличкі камінчики на знак поваги.