Днями у Вінниці відбувся воркшоп «IDентифікація Музею», який організували департамент маркетингу міста та туризму, комунальне підприємство «Центр історії Вінниці» та ініціатори проекту «Музей відкрито на ремонт».
Протягом двох днів представники та представниці музеїв працювали над виокремленням ідентичності своїх закладів і формуванням візій розвитку. Як наголосив директор департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради Олександр Вешелені, це відіграє значну роль у розвитку туристичного потенціалу міста.
«Музеї — це не лише сховище артефактів, але й заклади, які можуть надавати широкий спектр послуг, організовувати цікаве дозвілля. Важливим у цьому процесі є виокремлення власної ідентичності для чіткого розуміння того, у чому полягає унікальність музею та куди він рухається, для формування індивідуального діалогу між музеєм і відвідувачами з метою приваблення ширшої аудиторії та розвитку туристичної галузі», - зазначив Олександр Вешелені.
У свою чергу керівник проекту «Музей відкрито на ремонт» Леонід Марущак презентував певні напрацювання та провів семінар «Мапа ідентичностей, роль музеїв». Інші спікери та спікерки також ділилися власним досвідом реалізації музейних проектів. Так, медіаменеджер, медіапродюсер, засновник компанії Gwara Media, старший викладач кафедри медіакомунікацій Сергій Прокопенко розповів про можливості, механіку та виклики музейного сторітелінгу; менеджерка з комунікації Музею Ханенків Ольга Носко говорила про практику брендування музею; художник, мистецтвознавець Даніїл Галкін навів приклад мистецької інтервенції в Національному художньому музеї України; директор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр Заремба поділився досвідом історичної реконструкції.
«У Вінниці я вперше на заході такого формату. Дуже насичена програма, багато спікерів, які розповідають про свій досвід музейної роботи та роботи з музеями. Наприклад, дуже цікавими були кейси від Сергія Прокопенка, який розкрив алгоритм впровадження аудіогіда в музеї, а також лекція Ольги Носко, яка розповіла про розробку айдентики для Музею Ханенків. Вони поділилися тим, що вдалося зробити і яким чином, яких помилок варто уникати. Це ті проекти, які ми в майбутньому можемо реалізувати у своєму музеї», — зазначила працівниця Вінницького обласного краєзнавчого музею Юлія Бабій.
Загалом участь у заході взяли 25 музейників і музейниць із Вінницького обласного краєзнавчого музею, Вінницького обласного художнього музею, Національного музею-садиби М. І. Пирогова, Вінницького літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського, Музею вінницького трамвая, Музею моделей транспорту та Центру історії Вінниці, які працюють над створенням майбутнього Музею Вінниці. Окрім того, директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен висвітлив польську практику формування ідентичності музеїв, який здобув з колегами під час обміну досвідом. Дуже цінним для присутніх став блок доповіді представниці Українського культурного фонду Мілени Чорної.
«Музейна справа не стоїть на місці. Музеї не обмежуються лише запрошенням відвідувачів, вони стають центрами взаємодії. Інструментами цієї взаємодії можуть бути ініціативи та проекти, про які йшлося під час заходу. Дуже цінний у цьому контексті прогресивний досвід польських музеїв, яким поділився Олександр Федоришен, а також детальні роз’яснення Мілени Чорної щодо можливостей реалізації різного роду проектів у рамках грантових програм Українського культурного фонду», — зауважила перша заступниця генерального директора Національного музею-садиби М. І. Пирогова Любов Коваленко.
Також заступниця директорки з розвитку Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук прочитала лекцію про те, як музейна інфраструктура відображає концепцію музею, а мистецтвознавиця, керівниця проекту Soviet Mosaics Євгенія Моляр розповіла про боротьбу Кмитівського музею (радянського) образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука за власну ідентичність.