За тарілку супу та одяг нужденному - гріха не заробиш

Дарувати людям добро та підтримку, бути завжди милосердним до ближнього, закликає вінничан родина Завальнюк. Вінницьке подружжя вже довгий час займається волонтерською діяльністю. Вони не мають великих статків, проте їхні серця завжди сповнені любові.

Дружина підтримує персонал та хворих Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. Ющенка. Кожного місяця влаштовує їм майстер-класи з хендмейду. Чоловік забезпечує дружину всім необхідним для цього.

За тарілку супу та одяг нужденному - гріха не заробиш

Тетяна Завальнюк — соціальний педагог, правознавець в закладах освіти й звичайний вихователь. ЇЇ хобі малювати та перетворювати старі речі у нові. Вона захоплюється усілякими авторськими техніками, з останнього — це малюнок кавою:

«Усе що стосується хендмейду — це мій релакс, відновлення, перезавантаження, терапія, — зізнається Тетяна Завальнюк, — ще люблю психологію, люблю дітей і навіть у кожному дорослому намагаюсь розгледіти дитину».

За тарілку супу та одяг нужденному - гріха не заробиш

Волонтерство перейняла від мами. Для Тетяни — це сумний спогад, бо за неньчиного життя вона не знала, як багато людей отримували допомогу від її мами. Коли ж її не стало, жінка згадала мамину мудрість «за тарілку супу та чистий одяг нужденному — гріха не заробиш». Тому продовжила її справу. 

Сьогодні її родина допомагає чим може, тим хто цього потребує.

За тарілку супу та одяг нужденному - гріха не заробиш

Три роки тому, Тетяна працювала в приватній школі. Батька однієї з учениць було поранено в АТО. Родина опинилась у скруті, батько був у шпиталі, а мати не могла оплатити навчання. Пані Тетяна зібралася силами й оплатила дитині місяць відвідування. Коли батько одужав, щиро дякував за людяність та підтримку. Та це не єдиний випадок у її житті.

За тарілку супу та одяг нужденному - гріха не заробиш

Найголовніший підопічний пані Тетяни —  її пасинок Дмитро. Це хлопчик з особливими потребами та дуже важким дитинством. Одинадцять років назад його мама померла від раку. З 2010 року, з огляду на свої професійні навички, Тетяна намагається його адаптувати та соціалізувати. Хвороба хлопчика прогресує, родичі від дитини відхрестились. Коли вони потрапили до денного стаціонару психіатричної лікарні, дитина не відпускала Тетяну від себе. Їй довелося приділяти хлопчику всю свою увагу та турботу.

Вже більше року Тетяна постійно приходить до лікарні, як волонтер. За цей час було проведено понад десять майстер-класів. Заступник директора з поліклінічної роботи КНП «ВОКПЛ ім.акад. О.І. Ющенка Аліна Кобець розповіла про враження від співпраці з Тетяною:

«Кожен майстер-клас, як урок з мистецтва, - говорить Аліна Кобець, - відвідувачі диспансерного відділення денного стаціонару нашої лікарні, чекають на Тетяну Іванівну з нетерпінням. Вона залучає активно усіх хто поруч, навіть персонал. Дуже сподобався майстер-клас з малюнків кавою. В неї дуже нестандартний підхід. Тетяна не лише показала техніку малювання, а й розповіла про історію кави, її різновиди. Вона чудовий викладач та дуже приємна людина. Це гарна профілактика професійного вигорання. Колективу та користувачам медичних послуг необхідні такі майстер-класи. Тому ми й надалі будемо чекати її до нас у гості».

За тарілку супу та одяг нужденному - гріха не заробиш

Всі матеріали для уроків закуповує власним коштом чоловік Тетяни. Володимир Іванович Завальнюк у всьому підтримує дружину, йому теж до вподоби робити гарні справи. На Новорічні Світа для діток він виконує роль Миколая. Цього року родина запланувала розширити свій спектр діяльності. В мріях навчання діток з особливими потребами та робота з багатодітними родинами. Паралельно готується проєкт для матусь, дана терапія надасть можливість швидко відновлювати емоційний стан через творчість.



Переглядів: 3562
Поширень: 2