Він два роки блукав містом, жив і в притулку, де його стерилізувати та вакцинували, як дворового пса. Навчився навіть «працювати за їжу»: давати лапку й кумедно ставати в позу гори. А в цей час його шукала зооволонтерка, яка довірила песика добрим, так би мовити, рукам, а ті - підвели.
Попередня новина
Вінничан запрошують на вечір пам’яті Андрія Кузьменка
