Чи унікальна Вінниця у цьому плані. Чому дослухаються не до усіх протестувальників. Навіщо було добровільне об’єднання громад, якщо спроможні ОТГ теж об’єднують. Хто зрештою, буде відповідати за життєздатність тих громад, які стануть центрами. Про це у Вінниці вчора, 6 лютого, говорив директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак, який є одним з авторів реформи з децентралізації і який входить в консультативну раду.
За словами Юрія Ганущака, Вінницька область зі своїми протестами – аж ніяк не унікальна. А останнім часом ми мали близько 10 «гарячих точок» щодо майбутніх ОТГ чи їх «укрупнення». Навпаки експерт називає Вінниччину найбільш спокійною.
– Ці речі є кругом по Україні. У нас «гарячі точки» це Одеська, Рівненська області, є у Чернігівській області і у Чернівецькій області. Як раз у Вінницькій області, дякуючи облдержадміністрації, питання більш-менш згагоджено вирішуються, – каже він. – Рішення, які пропонувалися, вони логічні. Є питання, по яких були зауваження і пропонувалося доопрацювати певні речі, але загалом ми задоволені тим, що у Вінницькій області процеси ідуть шляхом переговорів і комунікації. Інколи навіть достатньо просто поговорити з людьми і пояснити, як буде виглядати майбутнє.
А пояснювати є що. Наприклад, те, що громада це не тільки доходи, а й видатки. І коли із загальних видатків громади понад 30% ідуть на утримання апарату – це небезпечний сигнал. Пояснювати потрібно і те, що 5 тисяч жителів як умова утворення ОТГ – це не примха. Що громада, де мало дітей, але є школа, не може бути спроможною, а самі діти не зможуть у такій школі отримати гарні знання – бо доведено, що у старших класах оптимальна кількість дітей має бути щонайменше 25, і результати ЗНО підтверджують ці речі.
– Адмінтерреформа – це тільки маленька частинка великої децентралізації влади. Але і ця частинка заснована на точній науці, – пояснює Юрій Ганущак. – Тобто коли ми кажемо, що мінімальна кількість населення 5 тисяч і ми гарантуємо, що прийде відповідний інвестор і будуть робочі місця. Усі розрахунки показують, що починаючи із 5-ти тисяч населення – ця синергія відбувається. Рамкові вимоги виходять саме із розуміння того, що є декілька основних завдань, які ставляться до громади. Перша – це середня освіта. Ми кажемо дуже чітко: не можете забезпечити якість освіти, ми не можемо вам довірити здійснення влади. Тому коли це все пояснюється, амбіцій набагато менше.
До 7 лютого в областях уже мали актуалізувати перспективні плани створених ОТГ і визначити перспективи для тих, хто ще не об’єднався. Далі ці проекти підуть на Київ. Там затвердити їх мають до квітня. Тож на Вінниччині останнім часом експерти і влада аналізували уже створені ОТГ на життєздатність у майбутньому, і подекуди дискусії були дуже жаркими.
Утім, як каже Юрій Ганущак, етап саме добровільного об’єднання громад Україна не змогла б перескочити. І запевняє, що до тих перших сміливців і влада, і експерти дослухаються. А от до тих громад, які «прокинулися» тільки зараз – питання.
– Є факт добровільного об’єднання. І ми б цей процес не могли перескочити. Це – Україна. Це країна Мазепи, країна Махна. Це країна, де закони виконуються добровільно. І для того, щоб дати можливість, проявити свою енергію – ми зробили етап добровільного об‘єднання, – пояснює він. – Я завжди казав: на перший рік ідуть сміливі. Вони отримують найбільшу цукерку. Далі ідуть – розумні, бо вони розуміють, що це цукерка. Далі ідуть мудрі, тому що розуміють, що далі цукерок не буде. Потім ідуть хитрі. Зараз ідуть ліниві. Зараз такий етап, що потрібні перспективні плани, за які б не було соромно. Тому зараз просто аналізується те, що було створено – життєве воно чи ні. В деяких випадках самі сільські голови кажуть: не потягнули, треба об’єднуватися. Ця реформа має бути вистраждана.
Юрій Ганущак запевняє, що у них немає якоїсь чіткої визначеної кількості ОТГ, які зрештою мають бути на Вінниччині. У першому варіанті, який затверджувала обласна рада, взагалі було 106. Сьогодні говорять про 61-63.
– Нам, що 61, що 63, що 64 – великого значення немає. Основне, щоб ці громади були потенційно спроможними, – пояснює Юрій Ганущак. – Я не вникаю у конкретні питання, які стосуються будь-якої області. Коли йшли консультації, ми ставили питання щодо логіки ухвалення рішень. Якщо рішення достатньо обгрунтовані – зауважень немає. Державі потрібно, щоб органи, які будуть створені, були ефективні. Щоб це було компактно. Щоб люди розуміли, що це їхнє, щоб це не було штучно. У Києві рішення не ухвалюються, вони затверджуються. Подає облдержадміністрація. Але вона має розуміти, що вона відповідальна за те, що пропонує.
Щодо впливу на процес створення ОТГ місцевих латифундистів, які зацікавлені у тому, щоб центри громад були там, де обробляються саме їх землі, бо не хочуть втрачати вплив, чи навіть народних депутатів, то експерт вважає, що на сьогодні ці аргументи не працюють. Щодо протестувальників… то приводить аналогію потягу.
– От є потяг. Він їде. І хтось стоїть з плакатами – не дозволимо проїжджати повз мене. Ну, слухайте! Ця реформа в Україні визнається як найбільш успішна. Навіть відверта опозиція зараз намагається очолити процес, – каже Юрій Ганущак.
У жовтні в Україні мають відбутися вибори до місцевих рад. І проводитися вони мають уже на основі нового адміністративно-територіального устрою.