Цей хижак змахує на вовка, але, на відміну від сіроманця, загрози для людини не несе. Шакали, які не характерні для України, через аномальне тепло – змінюють місце проживання. Інформацію про «новоселів» у нашому краї розповіли в пресслужбі Вінницького ОУЛМ.
Так, цих хижаків вже не раз бачили у Тульчинському районі. До прикладу, минулого року, тамтешні єгері впіймали в лісі схожу на вовка тварину. Проте досвідчений мисливствознавець одразу зрозумів, що не з тим звіром вони мали справу. Зразки відправлено на експертизу у ветеринарну лабораторію Тульчина, а фото – науковцям. Вони й підтвердили — це шакал.
Навіть із самої назви цього хижака — шакал звичайний або азійський – випливає, що звір він нетутешній. Проте останніми роками цей вид родини псових активно переселяється на північ. Зараз шакал поширений на більшій частині країн Східної Європи, до Естонії включно.
Зовні шакал схожий на вовка, але значно поступається йому в розмірах, він трохи нижчий в ногах, має, порівняно, довший тулуб і коротший хвіст. Навіть серед мисливців, мало хто бачив цю тварину в природі.
«Ці хижаки невеликі або середні за розміром, хвіст довжиною до 30 см, хутро на спині строкате, чорно-сіре, а голова, вуха, кінцівки – рудого кольору. Сплутати їх з вовком неможливо людині, яка добре знає, як вовк виглядає», - розповідає Олександр Німий.
Вдруге шакала зустріли тульчинські мисливці в заростях очерету. Сталось це 25 січня.
Як потрапили хижаки на Вінниччину з Півдня України, можна лише здогадуватися. Адже це поодинокі особини. Оскільки їх зафіксували у двох віддалених один від одного районах, то фахівці стверджують, що існує два шляхи їхнього пересування: дельтами річок Південний Буг і Дністер.