Сотні професій чекають на молодих вінничан, завдяки «Місту професій». Вже не перший рік команда проєкту приїздить до Вінниці, аби розповісти про майбутні перспективи для молоді в Україні.
Незважаючи на економічні злети та падіння, кожного року тисячі вінницьких підлітків обирають навчальні заклади для отримання майбутньої професії. Поки молоде покоління намагається зробити свій вибір, команда проєкту «Місто професій» працює над популяризацією актуальних пропозицій на ринку праці. Цьогорічний карантин вніс дисбаланс в освітню систему. Стосовно ринку праці взагалі важко щось спрогнозувати через нестабільність економіки. Але, як показує досвід, всі кризи минають, тому фахівці в кожній галузі матимуть можливість знайти шлях для реалізації своїх навичок. Проєкт «Місто Професій», продовжує свою роботу. Ідеолог та амбасадор профорієнтації, засновниця «Української Освітньої Фундації» Тетяна Люлька, в своєму інтерв’ю нашому виданню розповіла про можливості «Міста профей» та проблематику дистанційного навчання.
Як виникла ідея вашого проєкту, яка його основна мета та яким був його розвиток?
«Проєкт «Місто професій» я придумала сім років тому. Перші кілька років особисто займалась усіма організаційними моментами заходу. Чотири останні роки в проєкті працює директорка — Тетяна Супрун та команда, що реалізовує мої ідеї. «Місто професій», на перший погляд проєкт про здобуття професії. Але наша місія — формувати націю свідомого вибору. Тобто, не важливо яку професію обере дитина — важливо, аби цей вибір був свідомий. Не під тиском батьків, суспільства чи штучної престижності. Наш проєкт демонструє можливості дорослого світу. Наша завдання продемонструвати дитині, що у неї є вибір. На початку проєкту, сім років тому, ми презентували в середньому 35–50 професій і вважали це перемогою. Минулого року ми досягли середньої відмітки в 150 професій в кожному місті. А у Львові, до прикладу, був навіть встановлений рекорд — 263 професії. ЦЕ було фантастично! В середньому, за сезон ми проводимо захід в 20–25 містах України. Але в 2018 році нам вдалося реалізувати проєкт в 52 містах та за кордоном — в столиці Республіці Казахстан, Астані. До речі, там на захід завітало 20 тис.дітей».
Які професії ви хочете популяризувати та хто в основному приходить на ваші заходи?
«В Україні на «Місто професій» приходять цілими сім’ями. Статистика виглядає так — від 3,5 до 5,5 тис. дітей відвідує проєкт в місті з населенням до 300 тис. В Києві і Львові — від 9 до 12 тис дітей. Ми інтегруємо професії, що сьогодні набувають популярності. Але хочу підкреслити, що простих робітничих професій не вистачає набагато більше, ніж інших. Але вони не популярні. Тому, насамперед, ми намагаємося розвінчувати міфи про те, що є престижні та непрестижні професії. В даному контексті мені дуже подобається вираз — «Не існує професії з великим майбутнім. Але є професіонал з великим майбутнім». Тобто, ми зміщуємо акцент з професії на людину, що є її носієм. Не важливо, яку професію обирає дитина. Вона має стати справжнім фахівцем та прагнути бути найкращою серед колег.»
На що потрібно насамперед звернути увагу у виборі професії, як саме допомагає ваш проєкт вінничанам?
«В першу чергу «Місто професій» це про можливість відчути, що таке світ дорослих. Приміряти на себе професію про яку дитина мріє. Мене часто запитують, чи є приклади, що завдяки «Місту професій» дитина обрала ту чи іншу професію. Так, ми маємо вже такі відгуки. Дуже часто батьки обмежують такий вибір нав’язуючи дитині те, що вони вважають раціональним, престижним та перспективним. Забуваючи, що вони не можуть знати, що буде престижним через 10 років. І що лише обравши діяльність, що буде розкривати потенціал дитини — це справжня запорука успішної та щасливою особистості. Але переважна більшість міркують стереотипами та керуються власними страхами нереалізованості. Результат — 52 % людей, що отримали вищу освіту не працюють за фахом. Ще значний відсоток ненавидять свою роботу, але ніколи не наважаться її змінити. Тому «Місто професій» — це можливість побачити 150 професій і зрозуміти, що світ дає рівні можливості для реалізації потенціалу. Про «Місто професій» завжди можна прочитати на офіційній сторінці в соціальних мережах або на сайті».
Якою є проблематика у виборі майбутньої професії в нашої молоді?
«Я проводила невелике дослідження. Ми опитували батьків, що привели своїх дітей до проєкту. Запитання було таке— назвіть професії, які ви знаєте. І як ви гадаєте скільки професій знає середньостатистична людина? Наше дослідження показало, що 10–15. А в світі є 40 000 видів діяльності. Виникає питання — як дитина може обрати те, що реалізує її потенціал, якщо вона обмежена тим, що її батьки пропонують 10–15 з 40 000 (!!!). Я вважаю, що це є важливою проблемою. Діти обмежені у виборі. Як результат — нереалізований потенціал.»
Що є актуальним сьогодні на ринку праці, на що саме потрібно буде звернути увагу майбутнім спеціалістам?
«Ринок праці завжди цінує та через сто років буде цінувати — професіоналів. Тому, повторюсь, ми не робим акцент на професію. В центрі нашої уваги завжди буде людина, як носій професії. Справжній професіонал, що любить свою роботу та постійно її вдосконалює — завжди буде цінуватись. І не важливо сантехнік він, агроном чи дизайнер. Світ потребує справжнього та щирого. Більше система «по-блату» потрапити на роботу не працює. Ні, звичайно, вас можуть влаштувати, бо ви чийсь родич чи знайомий. Але, якщо ви не фахівець — то ніхто не буде витрачати на вас кошти та час. Тому, ринок праці — це завжди про те, що актуальними будуть фахівці незалежно від професії»
Чи готова наша освіта надати можливість для розвитку майбутніх професій? Що потрібно змінити?
«Наша освіта, починаючи від шкільної і закінчуючи ВНЗ — вчить те, що було актуально, навіть не вчора, а позавчора. Дитина в школі отримує інформацію, а мала б отримувати знання. Практичні навички, що допоможуть їй краще зрозуміти себе, оточуючий світ та своє місце в ньому.Натомість мій молодший син в шостому класі три уроку підряд малює будову моху та водорості абсолютно не розуміючи для чого йому потрібні ці «важливі» знання. Для загального розвитку? В такому разі краще він буде вчити кілька іноземних мов. А різновиди моху він побачить і зацікавиться подорожуючи. Це моя особиста думка. Саме тому, з минулого року молодший син вчиться в дистанційній школі. І єдине про що я шкодую, що не прийняла такого рішення раніше. Три години на день він опрацьовує шкільні предмети. А решту дня присвячує розвитку свої інтересів. Тому, відповідаючи на ваше запитання можу сказати, що освіта повинна стати більш індивідуальною. Що ту інформацію, не знання, що отримують діти в школі вони можуть засвоювати за менший проміжок часу. Має бути суттєво змінена програма, яка повинна передбачати розвиток особистих навичок, що будуть мати першочергове значення в професіях майбутнього. Це комунікабельність, вміння працювати з інформацією, бажання і вміння вчитися. А також, змінити докорінно ставлення до робітничих професій — сантехнік, тесля, електрик, будівельник. Вже за п’ять років фахівці з цих професій будуть на вагу золота. І штучна престижність навколо «айтішніків» та офісного «планктона» різко переорієнтується на людей, що вміють працювати руками. І школа має сприяти цьому».
Зараз вся країна активно практикує дистанційне навчання, яка головна проблематика його впровадження та реалізації?
«Треба розуміти, що дистанційна освіта — це для самомотивованих дітей. Я молодшого сина привчила з першого класу, що уроки та домашнє завдання це його зона відповідальності. І жодного разу не допомагала йому в навчанні. Він був готовий самостійно займатися — це в основі мого виховання. Самостійність та вміння приймати рішення. Брати відповідальність за свої слова та вчинки. Він з п’яти років сам вирішував, що одягнути на двір. Але тема виховання залишимо для іншого інтерв’ю. Ви запитали про проблематику дистанційної освіти. Моя особиста думка, що питання не в інструментах освіти — дистанційна чи в школі. Проблема в контексті. Дітям не цікаво, відсутність мотивації та розуміння для чого їм це потрібно. Потрібно змінювати програми. Це змінить і ставлення дітей. Тому дистанційна освіта — це лише один з інструментів. Говорити про її рівень в загальнодержавному масштабі не можу, адже мій син навчається в приватній дистанційній школі. І його уроки технічно відрізняються від того, що робить міністерство освіти».
Якою ви бачите систему дистанційної освіти в Україні?
«Наразі я працюю над проєктом дистанційної школи. ЇЇ головна мета — профорієнтація з п’ятого класу. Інтегровані уроки про діяльність людей в тій чи іншій професії. Як буде проєкт на стадії реалізації — вам першим про це розповім»
Чи приїде цього року Місто Професій до Вінниці?
«Сьогодні ми ще не знаємо, як довго триватиме карантин і коли буде можливість проводити масові заходи. Тому це питання буде зрозуміли лише в середині літа. Ми, також, працюємо над альтернативою «Місто професій». Адже мета проєкту — розповідати дітям про професії. Тому розробляє інші варіанти профорієнтації. Наразі ми запустили щоденну рубрику на сторінці проєкту в фейсбук «покрокова інструкція». Ми вже розповіли, як стати стюардесою, архітектором, логопедом. За спеціально розробленою формою ми пояснюємо не тільки, яким професійним навичкам необхідно оволодіти, але та риси характеру, що можуть сприяти успішній кар’єрі».
Після всесвітнього карантину змінить економіка всіх країн, як це вплине на ринок праці?
«Ми вже можемо бачити зміни на ринку праці. Скорочення та звільнення вже почались. Але найбільші зміни стануть помітні на початку 2021 року. Коли бізнес буде переживати справжню економічну кризу. Для багатьох керівників та підприємців буде в пріоритеті оптимізація процесів та роботи. Тому перевагу віддаватимуть «універсальним», так би мовити, працівниками. І наразі якраз саме час здобути кілька додаткових компетенцій. Це буде стосуватися переважної більшості сфер. Як зараз люблять говорити — світ не буде, як раніше. Скажу більше — все буде по іншому. Тому, скористайтесь карантином, аби вдосконалити або вивчити іноземну мову, навчитися писати тексти, монтувати відео чи покращити своє здоров’я. Обов’язково прочитайте книгу Нассім Талеба «Антикрихкість». Це найкраща відповідь, як буде змінюватися світ і ви в ньому»
Навчальні заклади Вінниці теж беруть активну участь в «Місті професій». Кожного разу вони презентують свої факультети та розповідають молоді про реалії та переваги актуальних професій на ринку праці. Вінничани можуть побачити такі навчальні заклади, як:
- «Вінницький торговельно-економічного коледж Київського національного торговельно-економічного університету (карлінг, підприємництво, майстер-клас з визначення якості чаю, шоколаду, морози)
- Вінницький державний педагогічний університет (вчитель географії)
- КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти» (Керівник, управлінець, еколог)
- Вінницький навчально-науковий інститут УДФСУ (податківець, митник)
- Вінницький інститут Університету «Україна» (фахівець комп’ютерної інженерії, психолог)
- Вище професійне училище № 11 (електромеханік з обслуговування та ремонту лічильно-обчислювальних машин; монтажник радіоелектронної апаратури)
- Вінницький транспортний коледж (оператор дефектоскопного станка)
- Донецький національний університет ім. Василя Стуса (ДОНу) (менеджер з персоналу, хімік)
- Проєкт щорічно проходить за підтримки Вінницької Міської Ради.