З ранку до смерканку власники більше 376 тисячної армії великої рогатої худоби на Вінниччині доглядають годувальниць, плекаючи надії на краще, або просто виживають в теперішніх умовах. На сьогодні в державі, як правило, про тваринництво згадують тоді, коли потрібно провести чергову піар акцію на тему експорту-імпорту продукції. При цьому ніхто не згадує про важку працю біля худоби та ризики, які є на селі.
«Справа в тому, що рослинництво в Україні є ризикованішим, тому держава найбільше зацікавлена в розвитку страхування врожаю стратегічних культур (пшениці, ячменю, кукурудзи, цукрових буряків тощо). Ризики у тваринництві більш керовані, тож страхування тварин має нижчий пріоритет для держави, й очікувати надання субсидій на страхування тварин найближчим часом не варто», — коментує Роман Шинкаренко, експерт проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, ГрупаСвітового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», представникам тваринної галузі АПК.
Нещодавні неприємні ситуації із масовою загибеллю тварин в селищах Берегівщина (Закарпатська область) та Обідне (Вінницька область) показують недоліки у системі тваринництва. Стає зрозуміло, що окрім держави у тваринництві потрібен додатковий учасник для створення фінансових гарантій та контролю у вигляді страхової компанії. У зв’язку із прийняттям Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» держава починає програму фінансової підтримки, яка передбачає компенсацію 50% страхового платежу при страхуванні сільськогосподарської продукції на випадок її загибелі внаслідок настання певних страхових ризиків. Статтею 8 даного закону визначена компенсація при страхуванні сільськогосподарських тварин , якщо таке рішення підтримане органом виконавчої влади. Проте постановою Кабінету Міністрів від 15 серпня 2012 р. № 813 на 2012 рік передбачили субсидію лише для посівів озимої пшениці.
Пригадаймо інформаційні випуски телебачення, радіо та газет про масові загибелі худоби і птиці в Англії, Іспанії, Польщі та інших країнах - вони нагадували звіти про воєнні дії. Але для нас найцікавішим в них було як Європейські держави, їх уряди своїми діями і коштами підтримували сільгоспвиробників бо були зацікавленні у збереженні таких важливих для людей галузях як тваринництво. Показували також і дієву допомогу яка сприяла виходу із скрутного становища сільських труднощів з боку страхових компаній які взяли на себе основний тягар фінансових втрат.
За Станіславським : «Не вірю»
Проблем у галузі декілька – основна з яких це недовіра до страховиків. Досить прикро, що цю проблему визнають представники багаторічного лідера з страхування тварин – страхової компанії «Оранта». Юлія Дяченко, яка працює провідним спеціалістом департаменту методології страхування та андеррайтингу НАСК «Оранта» переконана: «Більшість виробників тваринницької продукції, навіть усвідомлюючи ефективність страхування як способу управління ризиками та стабілізації доходів свого господарства, все ж таки відмовляються від цього через негативний імідж, який склався в попередні роки під час становлення цього ринку в Україні». На жаль, саме «Оранта» найбільше причетна до цього негативного явища, бо приймала безпосередню участь у формуванні такого іміджу ринку.
«Наша компанія не страхує свиней саме тому, що не довіряє страховикам. Я не вірю в те, що при настанні страхового випадку отримаю задовільну компенсацію від страхової компанії. На жаль, досвід знайомих фермерів тільки зміцнює мої переконання», - повідомляє фінансовий директор ТОВ «АПК Насташка» Ігор Тяжкий.
Іншої думки керівник Приватного підприємства «Ольвія» Краснюк Володимир Іванович (Вінницька область, Погребищенський район): «На страхуванні тримається увесь світ, тому нас зацікавила пропозиція єдиної вінницької регіональної страхової компанії «МІСТО» щодо страхування гурту корів». Відтак підприємство уклало річний договір страхування на 100 голів.
Хто винен?
Виробники часто скаржаться на брак вільних коштів та маліціни на тваринницьку продукцію, й тому страхування часто сприймається як додаткові витрати. Найчастіше договори страхування тварин укладають вимушено, якщо тварин передають у заставу під час отримання кредитів у комерційних банках, коли вимагають застрахувати заставне майно (тварин).
Є й інші причини, які змушують українських фермерів згадувати про страхування в останню чергу. Одна з них — складність угод, які пропонують страховики. Тому часто перед купівлею страховки користуються послугами юристів.
На шляху до Європи
В Україні активно страхуванням тварин займається п’ять страхових компаній. Традиційно прийняття рішенняпро виплати відбувається далеко аж у Києві, що створює значні незручності для клієнтів. Окрім того, компанії багато втрачають на відвертому страховому шахрайстві, адже не побудувавши відповідну інфраструктуру в регіоні (довірені ветеринари, забійні цехи тощо) неможливо вдало здійснювати врегулювання таких ризиків. Тому створення місцевого фонду взаємодопомоги тваринникам у вигляді програм від регіональної страхової компанії є правильним кроком у вирішенні питання. Прикладом цього є діяльність муніципальної страхової компанії «Місто», головний офіс якої, не заморями, не в Києві, а у Вінниці.
В Головному управлінні державної ветеринарної медицини у Вінницькій області вважають, що страхування тварин повинно виконувати наступні завдання:
- Збереження поголів’я тварин в регіоні.
- Стимулювання до розвитку тваринництва.
- Створення фінансових гарантій збереження майна для фермерів та селян.
- Впорядкування механізму вимушеного забою тварин.
- Створення додаткового контролю за станом тварин.
Європейський Союз регулює принципи управління ризиками хвороб сільськогосподарських тварин, які впроваджуються на національному рівні. У багатьох країнах союзу держава бере на себе фінансування заходів з попередження епідемій і боротьби з вогнищами хвороб. Приватний сектор пропонує додаткове страхове покриття, наприклад, покриття збитків через зупинки роботи сільськогосподарських підприємств при виявленні вогнищ хвороб. Оскільки банки дотримуються консервативного підходу при кредитуванні тваринницьких господарств через зростаючі ризики хвороб, страховки можуть підвищити кредитоспроможність фермерів навіть при зупинці роботи через спалахи хвороб сільськогосподарських тварин.
Європейські держави розробили стратегію щодо забезпечення здоров\'я тварин (TheAnimalHealthStrategy 2007-2013), яка грунтується на принципі запобігання інфекційних хвороб. Політика ЄС (TheCommunityAnimalHealthPolicy (CAHP)) із загальним бюджетом фонду у 450 мільйонів ЄВРО застосовується для забезпечення здоров\'я всіх тварин, що утримуються для вживання в їжу, фермерства, спорту, розваг, утримання у зоопарках.
Епілог
Давно людина приручила собаку, коня, потім – корову. Сент-Екзюпері у «Маленькому принці» говорить, що ми відповідальні за тих кого приручили. Тим більше відповідальні за мету приручення. І зовсім не хочеться сьогодні бачити нелегальні скотомогильники та аргентинське м\'ясо на нашому ринку. На жаль, держава, відправивши страхування тварин у «вільне плавання», ризикує створити продовольчу кризу у майбутньому. Саме тому вже сьогодні нашій державіслід реалізовувати ініціативу щодо включення у компенсацію частини страхових платежів, сплачених селянином при страхуванні тварин, мотивацію, стимуляцію, та популяризацію страхових послуг серед населення та господарств.