Учасник “Голосу країни. Нова історія.” вінничанин Олександр Онофрійчук став переможцем альтернативного Інтернет-голосування за версією сайту Ukr.net. Наразі музикант продовжує співати із вінницьким гуртом “Strong Time” і у оркестрі управління МВС у Вінницькій області. Нагадаємо, що він увійшов до вісімки найкращих співаків проекту. Але у півфіналі його тренер Діана Арбєніна вирішила віддати 100% своїх симпатій Павлу Табакову, а Олександру - 0%.
У фіналі програми, яка проходила на каналі “1+1” 29 квітня, Сашко був присутній вже як запрошений гість. Він виконав пісню Queen “Who Wants To Live Forever”, а на роялі йому акомпонував сам Костянтин Меладзе.
- Ти ображаєшся на Діану за такий її вибір?
- Ні. Це право тренера. Кожен, хто бере участь у прямих ефірах — уже переміг.
- Ходять чутки, що тебе спонсорують...
- Я сам від пліток у шоці. Якщо їх слухати, то у мене дядько депутат і просував мене на “Голосі країни”. А насправді у нас просто однакове прізвище. Після сюжету з мамою, коли Олег Скрипка сказав, що у мене гарна мама, пішли чутки, що він щось з нею мутить. Кожного разу дивуюсь.
- Ти став зіркою...
- Ні, я не став нею. Зрозуміло, що прямі ефіри це добре, але треба робити усе, щоб тебе через півроку не забули.
- Чого найбільше боявся?
- Збитись, забути слова. Можна пісню співати п’ять років, а бувають на сцені такі моменти, коли вирубає — і усе. Не можеш згадати. Для цього на великих концертах зіркам на монітори виводять слова пісні, щоб можна було перестрахуватись.
- Що на шоу тебе здивувало?
- Коли набрав найбільшу кількість балів з 12 учасників. І коли за мене проголосувати телеглядачі. Я думав, що переможе Павло. .
- У останньому завершальному ефірі Валерій Меладзе виступив разом з тобою
- Після півфіналу мені подзвонили з програми і запитали, що я роблю... Сказали, що спокій мені лише насниться. Чесно,чому він погодився заграти на фортепіано - не знаю. Дізнався я про це лише на репетиції. Але мені було дуже приємно, тим більше, що мені дозволили виступити у фіналі і мій виступ був останнім у проекті.
- На яких інструментах граєш?
- На бандурі, правда, не професійно. У школі підучився. Музичної середньої освіти не маю. Навчався у аграрному університеті. З мене вийшов магістр екології. Міг найти роботу за спеціальністю, залишитись лаборантом на кафедрі, але музика ближча.
- Чому вирішив взяти участь на шоу “Голос країни”?
- Мені сподобалось, що там живий звук, виконавці виступають без фонограм. Насправді, не думав, що так далеко дійду. Просто думав: проспіваю два ефіри і усе. Бо ті, хто співав рок, вилітали дуже швидко.
- Не шкодуєш?
- Вважаю, що той, хто доходить до фіналу — уже переможець. Інше - формальності, бо якби там був якийсь приз, наприклад, грошовий, то це зрозуміло. А так виходить, що студія Universal підпише контракт з тим учасником, який сподобається найбільше.
- З учасниками “Голосу країни” продовжуєш спілкуватись?
- Звичайно. Плануємо спільний концерт.
- Яка атмосфера була на проекті?
- Ой, хоч би збився... (Сміється — Авт.) - такого не було. У нашій чоловічий команді усе було просто. Так явно якихось “сутичок” не помічав. На проекті між конкурсантами була тепла атмосфера.
- Павло Табаков пообіцяв подарувати тобі пісню
- Так. Поки я ще не бачив її, він казав, що допрацює і покаже мені.
- Кажуть, ти ще у пелюшках почав співати
- Ні. Зі школи. Повторював за тими співаками, яких бачив по телевізору. Я ще пам’ятаю чорно-білі телевізори. Дивився і просто підспівував. У школі пішов на гурток при будинку культури, сестра двоюрідна завела, сказала - “пішли, спробуєш”. Потім почав виступати на конкурсах, - районних, обласних, міжнародних... І на сцені, і на асфальті співав.
- Плануєш музичну освіту здобути?
- Ні. Приватні уроки — так. Візьміть, наприклад, гурт “Queen”. Там жодного учасника немає зі спеціальною музичною освітою. Їх секрет у тому, що вони займались тим, що любили і могли себе віддати публіці. Їм було це у кайф.
- Яка найбільша аудиторія, перед якою ти виступав?
- На фестивалях, на морі, але найбільше — біля „книжки” на дні RIA.
- Після програми тебе упізнають на вулицях?
- Буває у Києві питають чи це я. Приємно. У Києві раз зупинила мене бабуся, вхопила за руку, почала питати: “Синок, скажи своє прізвище”... поки не сказав, і вона не переконалась, що саме я виступаю у шоу - не відстала.
- А фанатки вішаються на шию?
- Ні, але у Інтернеті повідомлення надсилають. Інколи навіть не хочеться їх читати.
- Які плани?
- Є конкретні плани, але їх треба ще у життя втілити. Зараз веду переговори, про що саме і з ким — уточняти не можу. Жанр пісень не зміню, разом із гуртом “Strong time” будемо пробувати пісні писати, виступати. Не бачу сенсу виступати у іншому жанрі. Тим паче, що мені це подобається, то чого це не робити?
- Цікаві пропозиції уже були?
- З Олександром Пономарьовим обмінялись номерами телефонів. Сказав, якщо буде мені важко, то допоможе.
- А Вінницю поміняєш на Київ?
- Можна жити і у Вінниці. Але якщо буде непогана пропозиція, то, звичайно, доведеться переїхати.