Було продемонстровано дві документальні стрічки («Микола Леонтович» та «Музей Миколи Леонтовича»), сповнені історичних фактів, спогадів та свідчень про життя та обставини смерті Миколи Леонтовича. У фільмах лунала безсмертна музика композитора. Перед демонстрацією стрічок А. Ф. Завальнюк виголосив захопливу промову про справу свого життя – збирання рідкісних матеріалів, фотографій, рукописів, книжок та речей автора всесвітньовідомих хорових мініатюр.
.jpg)
Зокрема дослідник творчості Леонтовича зауважив, що поліфонія хорових творів митця завоювала всесвітню славу ще до його смерті. Адже, коли називають кращих у оперному співі – це будуть італійці, у симфоніях виділяють Моцарта та Бетховена, фортепіанні твори найкращі у Ліста та Шопена, але якщо йдеться про хорову музику це обов’язково буде саме Леонтович.
.jpg)
З фільмів ми дізнаємося про трагічну загибель композитора. У ніч з 22 на 23 січня 1921 року в батьківській оселі в селі Марківка Гайсинського повіту життя 43-річного Миколи Леонтовича обірвала куля бандита (чекістського агента Грищенка). Текст рапорту, що розкриває ім\'я вбивці композитора було оприлюднено лише у 1990-х роках. Саме через обставини смерті творчість Леонтовича не була широко відома у радянські часи. В той час як по всьому світу, особливо під час різдвяних та новорічних свят, звучав і звучить його «Щедрик».
.jpg)
Секрет досконалості хорових мініатюр М. Леонтовича у поєднанні класичної європейської поліфонії, церковної православної музики та народного українського багатоголосся. Корені хорової творчості композитора йдуть крізь століття, сягаючи глибин народного мелосу.
Почути музику неперевершеного класика, а саме останній його великий незавершений твір – оперу «На русалчин Великдень» - можна у Вінницькій обласній філармонії в понеділок, 10 грудня. Початок о 18.30.
Приходьте!