Проект "Відкритий культурний простір" подарував вінничанам кіно-експерименти та вуличну виставу

Він включав в себе перегляд фільмів у імпровізованому „Кінодворику”, семінар-практикум для розвитку культурних ініціатив та феєричну вуличну виставу „Carmen Funebre” від польського театру „Бюро Подорожей”.

З метою підвищення обізнаності українських громадських організацій та діячів культури і мистецтва про можливості участі в європейських культурних програмах, громадські діячі з Української мережі культури з Миколаєва, Херсона, Дніпропетровська та Львова розповідали про свій успішний досвід. Ці креативні люди, які вже мають чималий досвід в галузі організації культурних подій, ділились своїми напрацюваннями розвитку зокрема кіно-індустрії у місті – починаючи від зйомок любительських короткометражок і закінчуючи якісним авторським кіно.

Зустріч з діячами культури різних міст допоможе розвитку культурного простору Вінниці. Громадська організація „Демократія через культуру” провела майстер-клас з написання грантів різної тематики у фонди різних рівнів (як українських так і міжнародних). Завдяки семінару-практикуму та творчій майстерні вінницькі громадські організації отримали докладні рекомендації щодо грамотного подання заявок на отримання грантів. Всі учасники були поділені на групи, кожна з яких розробила власний проект.

Гості також вивчали культурне життя нашого міста та давали рекомендації щодо впровадження інновацій. Вони ж представляли у „Кінодворику” свої здобутки, які вже мають визнання навіть за межами нашої країни: це кіно-роботи з міжнародного фестивалю короткометражок „Дивофільм” (Дніпропетровськ); кращі роботи з минулорічного львівського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів “Wiz-Art” (один з їх власних фільмів „Жовта квітка для Месьє Бурійона” був навіть представлений на Short film corner цьогорічного Каннського кінофестивалю); авторський проект громадської організації Центр молодіжних ініціатив „Тотем” (Херсон) „Жива історія” (емоційні розповіді літніх людей про часи війни). І все це під відкритим небом в людному сквері Козицького.

Як пройшов перший день проекту „Кінодворик” можна прочитати тут. Надалі дощова погода змусила кіноманів переміститись до кінотеатру „Родина”: у вівторок тут відбувся атмосферний вечір німого кіно у супроводі музиканта-тапера, а в середу малюків порадували веселою „Мультляндією” – дивились „Риф-2”. У четвер знову сцена просто неба і знову великий концерт – вихованці центру розвитку дітей та юнацтва „Дивосвіт” та музичної школи „Вишенька” демонстрували свої таланти у співах, танцях, грі на музичних інструментах, декламації, тощо. Потім – мультики та кіно. А в п’ятницю провели ще й гру „Кінофестиваль”. За умовами гри, незнайомі один з одним митці-аматори, з числа перехожих, організувались у дві команди та за півгодини творили свої міні-фільми. Було обрано кращого режисера, сценариста, оператора та актора. Гра захопила, розсмішила та надихнула на нові кіно-подвиги, як учасників так і глядачів. На вихідні у „Кінодворику” була і концертна програма, і мультики для дітей, і серйозне та не дуже, європейське авторське кіно – кіно-розваги на будь-який смак. За час проекту „Кінодворик” велика кількість вінничан долучилася до перегляду цікавих короткометражних фільмів та насолодилася розважальною програмою.

Справжнім знаком оклику на завершення цікавого тижня культурних подій стала жива та інтерактивна вистава просто неба, яку за підтримки Польського Інституту у Києві показав театр „Бюро Подорожей” (Biuro Podróży), заснований у 1988 році. Вистава „Carmen Funebre” („Похоронна пісня”) режисера Павела Шкотака є володарем Першої відзнаки, Нагороди критиків та Нагороди „Гамада” в Единбурзі, а також має Гран-прі Театрального фестивалю в Афінах. За десять років його побачили у більш як 60 країнах світу. Видовищна та драматична вистава створена за сценарієм, що базується на інтерв’ю з жертвами війни на Балканах. Працюючи над виставою, колектив театру зустрічався з біженцями з колишньої Югославії, їх розповіді сприяли створенню універсальних метафор, що описують долю вигнанців. Це спектакль про беззахисність простої людини в зіткненні з нелюдською силою зла.

Задля посилення ефекту присутності вся вистава побудована на взаємодії з глядачем – ледь не фізично відчуваєш страх від клацання батога в руках велетенських наглядачів, а актори-жертви виринають просто з натовпу. Враження підсилювала напружена музика та світлові ефекти. Смерть, кохання, покірність, гордість, безвихідь, воля до життя... Драматична вистава, сповнена людських трагедій, поставлена так проникливо, що її можна перекласти мовою метафор на досвід будь-якого народу, що пережив страшні спустошуючі війни. Акторам польського театру вдалося сучасно піднести уніфіковану проблематику війни на планеті в цілому.

На глядача тисне звук, світло, вогонь, металеві конструкції, костюми велетнів-катів на ходулях, крики понівечених бранців, величезна постать смерті з вилами... Відкритий вогонь взагалі грає тут особливу роль – він лякає, знищує, руйнує, але і освітлює шлях: надією сповнені останні сцени, коли на згарищі ті, хто лишився живими, випускають у небо хатинки-ліхтарики, як символ сподівань на мирне життя. Цей драматичний спектакль має гнітючий ефект, проте після нього дуже сильно хочеться жити. Натовп глядачів залишився приголомшений, вражений експресією спектаклю.

Проект „Відкритий культурний простір” був організований Інститутом культурного менеджменту (м. Львів), ГО «Ліга розвитку мистецтва» при участі ЗК КП "Кінотеатр Родина" та за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА, Департаменту культури ВМР, Міністерства Культури та Національної Спадщини Республіки Польща, Польського Інституту в Києві. Партнер проекту депутат обласної ради Сергій Кудлаєнко.