Відомий гурт із Вінниці «ТіК» 10 вересня вперше вирушає на гастролі за океан. Наші хлопці на чолі з Віктором Бронюком летять до канадського Торонто на «Український фестиваль». Вже відомо, що «Олені» везуть діаспорі свої відомі хіти та три нових пісні, в тому числі й «Запах війни».
- Нас давно запрошували до Канади, але весь час чогось бракувало, - розповів лідер «ТіКу». – Але завтра точно летимо відкривати Торонто. Звісно, такі виступи базуються на розкручених піснях, але без «Запаху війни» не обійдеться. Цю пісню я написав ще 12 років тому, але в ці дні вона звучить дуже сучасно, гостро і до діла... І про гречку на виборах вріжемо, бо досить обирати депутатів за гроші та подачки!
- Про звичні сувеніри - сало і самогону не питаю, але прапорів із собою набрали?
- Летимо через Варшаву «дрімлайнером» - найсучаснішим «Боїнгом» до Канади за 8 годин і загалом все має пройти на найвищому рівні. Тому до валізи поклав перш за все вишиванки, національні прапори, десятки дисків «ТіКу» і суто вінницьке патріотичне ноу-хау – жовто-блакитні смужайки – по-народному «тільняшки», але наших українських кольорів! Плануємо виступ на фестивалі та в кількох клубах! Приїду – розкажу...
- Твої друзі – Сергій Притула, Володимир Зеленський та Юрій Степанович не приховують свого волонтерства – допомоги солдатам в АТО. Але Бронюк робить свою роботу без реклами, піару для депутатсва чи потрапляння в телевізор...
- Так, із Андрієм Дручинським і Фондом «Подільська громада» ми просто робимо свою роботу. І гучна реклама нам не треба, бо ми живемо не для виборів, депутатсва чи потрапляння «в ящик». І Сергію, Володі чи Юрку – успішним та відомим людям все це потрібно не для піару – час такий! Вони це роблять від щирого серця і щирої душі... І якщо мені телефонують із села і дають для армії 6 тон картоплі, як я можу відмовити цим людям і не довезти харчі до передової. Бо ж війна вже увійшла в кожну нашу хату і як не хочеш у себе на городі мати Донбас – вставай, іди воюй чи допомагай! І цей волонтерський рух – це друга частина нашої поїздки до Канади, де люди готові допомагати Україні та українцям... Але не знають кому нині можна довірити свою довіру. Адже вийшло так, що останні 23-ри роки, а до того «совєти», усіляко намагалась викорінити із нас українців дух самоорганізації, взаємодопомоги та простої людської єдності. І тут виявилось, що вся ця махина державна – це непотрібний апарат примусу, без якого ми – прості громадяни можемо створити, одягнути, нагогодувати і озброїти свою армію! Ця правда про паразитуючого монстра-державу не подобається нині багатьом в Україні, але це правда! І саме в єдності громади секрет нашої перемоги над путіним і російськими окупантами!
- Перед польотом бажаємо усьому ТіКу мирного неба і вдячного глядача!
- Дякую, але ці слова про мирне небо і навіть відомий студентський жарт «А раптом війна – а я ще заморений...» нині звучать по іншому. Тому ми хочемо донести до канадійців за океаном реальну ситуацію в Україні, а не телевійзійну стурбованість окремих політиків окупацією Криму та буцім-то громадянською війною на Донбасі.
Тому творча поїздка до Канади – це для мене нові людські контакти, знайомства і своєрідна підготовка до 10-річчя «ТіКу» та ювілейного туру восени 2015-го. З Богом! І Слава Україні!