Щорічно 18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Цей День встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників та визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Головним поштовхом до цього стала необхідність збереження від модернізаційних віянь сучасної цивілізації видатних архітектурних, фортифікаційних, садово-паркових надбань світової культури. У 1999 році за підтримки вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам\'яток історії і культури було ухвалено встановити в Україні День пам\'яток історії і культури і відзначати його щорічно 18 квітня.
За даними Головного управління статистики у Вінницькій області на Вінниччині зосереджені усі види та категорії пам’яток, які є об’єктами національної та регіональної політики. На початок 2015 року на державному обліку перебувало 4307 пам’яток: 1739 – археології, 1893 – історії, 526 – містобудування та архітектури, 48 садово-паркового та ландшафтного мистецтва, 101 – монументального мистецтва. За цими показниками Вінниччина займає одне із провідних місць в державі.
До Державного реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення відносяться такі відомі пам’ятки як Немирівське скіфське городище, Палац Потоцьких у місті Тульчині, склеп-усипальниця М.І. Пирогова в м. Вінниці та інші. З 2000 року працює Державний історико-культурний заповідник «Буша», до складу якого увійшли пам’ятки археології, скельний храм, залишки фортеці і підземних ходів XVI ст. – дві останні мають статус національних.
Археологічні об’єкти є важливою часткою культурної спадщини. Найбільш поширеними пам’ятками археології в нашому краї є кургани, поселення черняхівської, трипільської культур та інше. Серед пам’яток археології 389 входить до складу комплексів, тобто таких пам’яток, що складаються з двох та більше одиниць (наприклад, це група курганів різних часів), 1348 розташовані окремо.
Щорічно на теренах області відбувається ряд археологічних експедицій. У 2014р. проводилися археологічні дослідження Інституту археології НАН України на Северинівському скіфському городищі біля с. Межирів Жмеринського району та на території комплексу пам’яток архітектури національного значення «Мури» ХVІІ ст. у м. Вінниці. На території Ямпільського району спільною Україно-Польською експедицією проводилися дослідження курганного могильника, в якому виявлені поховання від періоду енеоліту до залізного віку. Справжньою подією стало відкриття поховання трипільської культури ІІІ тис. до н.е.
Серед пам’яток історії 451 входить до складу комплексів, це в основному пам’ятники воїнам-землякам та братські могили, 1442 розташовані окремо. До пам’яток історії національного значення належить Музей-садиба М.Коцюбинського і М.Пирогова, могили видатних композиторів М.Леонтовича, П.Ніщинського та могила соратника Б.Хмельницького Данила Нечая.
В останні роки особлива увага приділяється увіковічненню пам’яті діячам науки, культури, мистецтва тощо. Зокрема, до 200-річчя від дня народження видатного українського поета та художника Т.Г.Шевченка, встановлено 4 нових пам’ятника та погруддя.
Охорона культурної спадщини, збереження її для наступних поколінь – одна з важливих функцій держави, спрямована на патріотичне та естетичне виховання людини. У 2014р. об’єм фінансування ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах охорони культурної спадщини за рахунок усіх джерел фінансування становив 8,1 млн.грн., що на 49,0% менше ніж у 2013р. Наразі дуже актуальним залишається припинення розорювання та руйнування курганних насипів, поселень, паспортизація, облік пам’яток археології, встановлення інформаційних табличок тощо.