Відома українська майстриня роботи з хутром та шкірою, дизайнерка Марина Ярославська, що живе у Вінниці, нещодавно повернулась з однієї з найбільш значущих подій у світі хутровиків – Третього міжнародного гала-показу хутряних колекцій Євразійського регіону Міжнародної хутряної федерації (IFF-Eurasia). Грандіозна подія відбулась в Астані (Казахстан) і стала місцем зустрічі законодавців світової моди та демонстрацією досягнень дизайнерського мистецтва в хутрі.
Всього 130 ексклюзивних робіт було показано на подіумі від дизайнерів з Росії, Туреччини, Казахстану, Білорусі та України. На таких закритих показах укладаються тенденції на багато років вперед. Всього два дизайнера від кожної країни було відібрано Міжнародною федерацією для демонстрації передових тенденцій та нових ідей у хутряній моді. І однією з тих, хто презентував Україну стала дизайнер Марина Ярославська. Наша дизайнерка вже вдруге демонструє свої напрацювання на настільки високому рівні, у 2013 році її запросив прийняти участь у гала-показі сам метр російської моди В’ячеслав Зайцев.
– Пані Марино, чому саме вас було обрано з поміж багатьох майстрів хутра України?
– У мене нестандартний підхід до виробів з хутра, власний дизайнерський почерк, напрацьований за роки творчості особливий стиль. Саме це цінується: політ фантазії, самобутні дизайнерські знахідки, те, чим можна здивувати навіть маститих майстрів хутряної моди. Участь у такому заході дозволила мені зрозуміти, що я йду в ногу із світовими тенденціями і навіть випереджаю їх. Багато дизайнерів хапаються за одномоментні європейські тренди, але у них не вистачає бази, що дозволяє обрати саме те, що користуватиметься попитом навіть через 5-10 років. У мене дві вищі дизайнерські освіти (російська школа дизайну і Київська академія технології та дизайну), саме вони мені допомагають бути попереду інших.
– Чим Вас вразила столиця Казахстану?
– Астана вражає космічним пейзажем. Це місто майбутнього, що розкинулось серед степу. Там неймовірна архітектура.
– Світ хутряної моди – особливий. Які зараз у ньому панують тенденції?
– Мені дуже хочеться сказати нашим жінкам про філософське ставлення до того, що можна та не можна носити. В елітній коштовній шубі немислимо з’явитись у громадському транспорті, це моветон! Це те, що відбувалось у 90-ті, коли кожен намагався виділитись дивним чином. Нам потрібно орієнтуватись на смак європейської жінки: функціонально, комфортно, практично, надовго! Якщо вже віддаєш гроші за шикарну шубу, ти повинен розуміти, що ця річ через кілька років не стане смішною і, до того ж, залишиться твоєю улюбленою річчю. Таку шубу можна передати у спадок. В свій час наш ринок завалили китайським низькосортним хутром, яке навіть не гріє. Таке «хутро» немає за що любити: шуба-підробка не зігріє ні душу, ні тіло. Нехай у вас буде єдина хутряна річ, але вона повинна бути якісною.
– Чи не буде втратою для хутровиків, якщо, з огляду на таку тенденцію, зникнуть замовниці, що можуть собі дозволити кілька розкішних шуб заради того, щоб пустити пил в очі?
– Щоб мати кілька шуб потрібно мати привід їх носити, потрібно мати статус. Не заради заздрощів від сусідок їх купляти! Тоді це просто марнославство. Підкреслювати свою індивідуальність потрібно власними діями, своїм розумом, а не вражаюче дорогими речами. Мене іноді запитують скільки у мене шуб? Всього дві! Одна улюблена, щоденна, і ще одна «на вихід». В моєму житті, як предмети гардеробу, вони не можуть займати більше місця. У мене є хобі, численні друзі, спорт, все моє енергійне життя. А шубки - це просто комфортні речі, з якими у мене пов’язано лише приємне в житті.
– Що ж модно зараз?
– По-перше, це одяг оверсайз, в який можна закутатись, мов у м’який кокон. Ще є нова трактовка стилю «денім»: класичний джинсовий крій втілений у хутрі та шкірі. Також спортивний стиль, для якого характерний вільний крій, що дозволяє свободу рухів. Я пропоную двосторонню норкову парку (її форма запозичена у народів Півночі) та речі-трансформери. Власне, я створюю одяг для себе та для мобільних, сучасних, спортивних людей. І мої клієнти саме такі. Велике задоволення створювати одяг для моїх постійних замовників, тоді вони виступають співавторами речей які носитимуть.
– Які кольори переважають на хутряному подіумі?
– Зараз є тенденція до використання справжнього феєрверку кольорів. У моді несподівана палітра: насичений червоний, смарагдовий зелений, канарейковий жовтий, всі відтінки синього… У яскраві кольори забарвлені норка, чорнобурка, лисиця й інше хутро. Те, що раніше не часто буяло кольорами, зараз саме таке. Це загальна тенденція.
– У цей осінньо-зимовий сезон які модні побажання будуть у Вас для вінничанок?
– Я за диктат образу самодостатньої європейської жінки: в неї мало часу, вона сама заробляє статки, тож може сама собі придбати шубку. І у неї не буде часу на надмірності у одязі. Давайте бути саме такими жінками, які знають що їм потрібно від життя. Давайте виховувати у собі невимушену манеру одягатись, без кітчу та крайнощів. Я раджу звільнити свій гардероб від мотлоху, від мішури та блискіток. Відчути свободу та легкість. Відчути себе новою, самодостатньою жінкою.
Зараз Марина Ярославська зосередила всі свої сили на новому проекті. В зв’язку з великим обсягом роботи, взяти участь у Вінницьких днях моди дизайнерка не матиме змоги. Проте на шанувальників її творчості очікує сюрприз. Ви матимете можливість побачити творчість Марини Ярославської у новому незвичному форматі вже скоро.