Сьогодні у Вінницькому обласному художньому музеї відкрилась виставка «Рушникова дорога Донбасу», яка поруч з основною ідеєю – інтеграція через мистецтво – висвітлює цілісність України як єдиної унітарної держави.
Проведення виставки, ініційованої дирекцією Вінницького обласного художнього музею та управлінням культури і туризму Донецької облдержадміністрації, є черговим кроком взаємодії культур регіонів України як засобу взаємопізнавання і єднання українського народу, його спільного просування на шляху становлення в суспільстві демократичних цінностей.
Експозицію складають 74 рушники, що репрезентують мистецтво народної вишивки Донеччини, у тому числі гарячих точок на карті проведення антитерористичної операції – Авдіївки, Волновахи, Слов’янська та інших.
.jpg)
Стилістка представлених творів, різноманітна та багатогранна, відображає традиційні українські мотиви і символи. Центром експозиції є рушник із відомими рядками Т.Г. Шевченка «Думи мої…» – копія виробу, виготовленого у свій час Лесею Українкою в дарунок видатному поету. Зараз цей історичний екземпляр знаходиться у фондах музею Т.Г. Шевченка в м. Києві. Автор твору, що представлений на виставці - Лариса Азимова, художниця бездоганного смаку і професійної майстерності, закінчила роботу над рушником перед початком окупації Слов’янська.
Привертає увагу рушник пам’яті Олекси Тихого, який демонструвався в США, де позитивний відгук про роботу було надруковано в одній з американських газет.
.jpg)
Особливий сегмент виставки складають колективна робота 24-х вишивальниць об’єднання «Натхнення», а також майже семиметровий «Рушник єднання», створений представницями 16-ти територіальних громад Слов’янського району, які на сьогодні є унікальними зразками мистецтва Донеччини.
Колекція, представлена на виставці, різноманітна за датами створення – від сучасних до виконаних у 60-ті роки ХХ ст. – техніками, символами і колористичними рішеннями, поєднує базові українські національні характеристики: тяжіння до народних традицій, які, удосконалюючись і видозмінюючись, створюють могутню естетичну і смислову єдність. Доповнена раритетними творами XVIII ст. з фондів Вінницького обласного художнього музею – іконою «Спас Нерукотворний», яскравого прикладу українського бароко, виконаної в техніці чеканка та живопис на дереві з використанням срібла, позолоти, лиття та Євангеліє в металевому окладі з художньою чеканкою – вона, безумовно, стане одним з ключових явищ в сучасній культурі України. Наявність в контексті експозиції колекції дерев’яних скульптур з фондів музею надає виставці смислового акценту. Черговим місцем її експонування стане Національний музей літератури України /м. Київ/.