Завершилась робота Всеукраїнської практичної конференції агентів культури – зміни тривають!

 Результати конференції: перетворення української платформи Інтеркультурних міст у нове об’єднання - «МІСТА ПОЛІТИКИ СПІЛЬНОЇ ДІЇ»; практичні результати від втілення в життя проектів PLAN Z та COMUS і відповідь на запитання, чи готові очільники культури до змін?

Конференція, проведена у Вінниці новоствореним ГО «Інститут культурної політики» спільно з Українським центром культурних досліджень при Міністерстві культури України, ГО Центр розвитку «Демократія через культуру» та за підтримки Вінницької міськради, Вінницької ОДА й Гете-Інституту в Києві, стала визначним заходом, що зібрав 118 представників 15-ти регіонів країни. Обговорення практичних кроків з імплементації Довгострокової стратегії розвитку культури України об’єднало формальних і неформальних лідерів культури України.

Тема конференції, яка звучала вельми науково – «Політика спільної дії: демократичність, децентралізація, компліментарна субсидіарність, міжкультурний діалог» - насправді виявилася живою, цікавою, дискусійною та реально корисною. Адже учасники семінару говорили про конкретні речі: як виховати містянина – сучасного та всебічно культурного, як надати можливість митцям – офіційно визнаним та неформальним можливість трансформувати міське середовище в культурний простір, нарешті – чи можна робити все це, не маючи особливого фінансування.

Розпочалась конференція з вітальних слова від міського голови Вінниці Сергія Моргунова, який підкреслив в своєму виступу важливу роль культури в розвитку міста та побудову діалогу на всіх рівнях, від заступника голови Вінницької ОДА Ігоря Івасюка, який підкресли вплив культурного сектору на розвиток економіки, від Народного депутату України, заступника голови комітету ВР з питань культури і духовності Ірини Подоляк, яка вважає культурну політику - головною складовою формування державних цінностей та від директора Українського центру культурних досліджень, голови правління Центру розвитку «Демократія через культуру» Олександра Буценко, який підкреслив необхідність стратегічного планування розвитку галузі.

У рамках конференції з точки зору регіональних та місцевих вимірів обговорили практичні кроки з імплементації Довгострокової стратегії розвитку культури України, що була прийнята Кабінетом Міністрів України 1 лютого 2016 року. Перед початком конференції голова ГО «Інститут культурної політики» та радник Вінницького міського голови з питань культурної політики Ірина Френкель зазначила «Це перша спроба зібрати як формальних, так і неформальних лідерів культури України. Сподіваюсь, що головним нашим досягненням буде те, що ми побудуємо нарешті діалог всередині культурної галузі України та напрацюємо дорожню карту для того, аби розуміти, як ми будемо втілювати цю стратегію. Це також необхідно для побудови діалогу на міжнародному рівні».

На конференції презентували проект COMUS в Україні (проект Ради Європи/ЄС у межах Програми Східного партнерства). Цікаві результати маленького міста ПРИЛУКИ, не залишили байдужих серед учасників заходу. Проект «Подолання стереотипів заради надії та довіри» між містами Павлоград і Луцьк (Україна) та шведського містечка Бутчирка презентував яскраві результати побудови діалогу і на регіональному рівні між східною та західною частинами країни за допомогою культурних ресурсів так і на міжнародному рівні. Звичайно як в Швеції, так і у представників Сходу та Заходу є безліч стереотипів по відношенню один до одного, до історії, культури, сьогоднішніх моментів в наших країнах. Але такі спільні зустрічі дають нам можливість зробити кроки назустріч один до одного, щоб зрозуміти і подолати стереотипи нав’язані певним історичним часом через віру, надію, міжкультурні діалоги, налагодження взаєморозуміння.

Прозвітувала також Українська мережа Інтеркультурних міст (програма РАДИ ЕВРОПИ) за 2012 - 2015 роки, створення якої було ініційовано свого часу Олександром Буценко, головою ГО «Демократія через культуру» (Вінниця приєдналась до Української мережі у 2012 році та позиціонувала себе як місто інтеркультурної освіти: при міському голові діяла Рада національних спільнот, відкрита Інтеркультурна бібліотека (2013 р), в місті є багато пропозицій щодо вивчення іноземних мов в тому числі безкоштовно на базі ЦБС). Як підкреслив пан Олександр, угода між МЗС, Міністерством культури України, ГО «Демократія через культуру» (офіційного повноваженого виконання програми в Україні) та Радою Європи мала кінцевий термін 2015 рік. Зараз і Україна і європейські країни опинились під іншими викликами, тому було вирішено припинити діяльність української платформи Інтеркультурних міст та переформатувати існуючу мережу в платформу «МІСТА ПОЛІТИКИ СПІЛЬНОЇ ДІЇ». Як зазначила Ірина Френкель, радник міського голови з питань культурної політики, саме така трансформація існуючої мережі дасть більш широкі можливості для галузі культури, особливо враховуючи необхідність подолання стереотипів із штучно створеною мовною проблемою та існуючу проблему інтеграції вимушених внутрішніх переселенців.

Родзинкою заходу стала презентація книги «PLAN Z: поради для агентів культурних змін». Її автори: Ірина Френкель (Вінниця) - Заслужена артистка України, радник Вінницького міського голови з питань культурної політики (до 2014 р. – директор департаменту культури Вінницької міськради), Генпродюсер міжнародного фестивалю VINNYTISA JAZZFEST та голова ГО «Інститут Культурної Політики»; Ярослав Мінкін (луганчанин, нині живе в Івано-Франківську) – поет, цивільний активіст і культурний інноватор. Організатор кампанії з відстоювання громадських інтересів, прав людини, культурного розмаїття. Спеціалізація – локальні кампанії з використанням різних форм сучасного мистецтва, голова ГО «СТАН»; Ірина Каць (Кременчук) – менеджер культури, магістр державного управління, соціальний аніматор, засновниця ГО «Культурний діалог».

Книгу «PLAN Z: поради для агентів культурних змін» видав Гете-інститут в Україні за підтримки Міністерства іноземних справ Німеччини. Чому? Для чого? На це відповіла представниця інституту, – заступник керівника відділу спеціальних культурних програм Ілона Демченко: «Цього року Гете-Інститут видав дві книжки: «Дорожня карта культурного розвитку» та «PLAN Z: поради для агентів культурних змін», - розповідає пані Ілона. – Якщо перша – це, фактично, теоретичний посібник – як оформлювати проекти, гранти, писати заявки, тобто, як оформляти необхідні документи, то друга – це розповідь про реалізацію конкретних проектів та стратегічних трансформацій українського культурного середовища. Це не просто опис, це уроки досвіду українських експертів. Загалом, «PLAN Z» - це проект, що має мету довести м’яку роль культури для економічного розвитку території на базі маленького міста України - Жмеринки. Окрім цього він має освітню мету. Його завдання – надати якомога більше інформації менеджерам культури».

Дружні поради від Ірини Френкель

«Ця публікація – одночасно й історія успіху українських культурних менеджерів, і набір рекомендацій для тих, хто насмілиться слідувати їх шляхом. Їх зразок доводить, що зміни можливі навіть у непростому сьогоденні. Використовуйте їх досвід та починайте зміни у вашому оточенні», - такий вступ до книги зробила Беате Кьолер, директор Гете-Інституту в Україні.

Саме такі рекомендації у формі дружніх порад запропонувала однодумцям вінничанка Ірина Френкель. За її плечима - чималий досвід роботи очільником Департаменту культури, навчання за кордоном, організація масштабних фестивалів міжнародного рівня. Пані Ірина розповіла про культурне картування, проектний менеджмент, роботу з культурними інституціями та залученням партнерів для конкретних акцій і, взагалі, для культурної трансформації міста на прикладі Вінниці. І це – не просто теоретичні знання, все підкріплено конкретними прикладами.

Ірина Френкель визначає принцип 4-х «Т», який сповідує, бо небезпідставно вважає ефективним:

ТАЛАНТ – ядром сучасного суспільства є творча особистість. Формування креативного класу, представники якого змінять майбутнє;

ТЕХНОЛОГІЯ – розвиток креативної економіки. Створення практично нових форм роботи;

ТОЛЕРАНТНІСТЬ – демократизація суспільства. Жити разом у рівності та гідності. Формування суспільства рівних можливостей.

ТРАНСФОРМАЦІЯ – зміни в наповненні міських просторів та орендування міста та території.

Ірина Френкель ділиться своїми ідеями, говорить і про розчарування, а головне – розповідає про свої практичні дії в кожному випадку. Як приклад суперуспішного проекту Іриною Френкель та Ярославом Мінкіним подається досвід пілотної трансформації звичайного українського містечка Жмеринки PLAN Z, з його фінальною крапкою першого етапу - великим розважальним проектом – «Валіза – Враження – Вокзал». Проект став відомим на всю Україну і не тільки, адже саме такого комплексного креативного та сучасного дійства українські містечка ще не знали.

Ірина Каць про те, «як не злякатися скелетів у шафі»
Як залучити неформальну молодь, спрямувати її у русло креативу та при цьому знайти порозуміння із місцевою владою, перетворивши останню із противника в союзника, розповідає Ірина Каць. «Трансформації, які відбулися в місті Кременчуці протягом 2015 р., - це унікальний досвід культурного активізму, - доводить пані Ірина. «Адже Кременчук – індустріальне місто, де культура ніколи не була в пріоритеті місцевої політики, бо відправною точкою розвитку завжди вважали винятково промисловість».

У Кременчуці члени ГО «Культурний діалог» змогли зробити так, що неофіційна культура міста почала ставати видимою. Так, деградуючий «Художній салон» було трансформовано у мультикультурний вільний простір, який молодь заповнила різноманітними творчими активностями. Закинутий кінотеатр «Дніпро» було перетворено на епатажний «Інотеатр». Але, за словами Ірини, саме цей епатаж не дозволив проекту розвинутися далі. «Не перетворити неформальну креативність у маргінес», - ось порада від Ірини Каць. Але кінотеатр ГО з планів не викреслює, далі буде… Про яскраві проекти, успіхи та помилки, про те, як не злякатися «підводних каменів» та «скелетів у шафі» в роботі Ірина розповідає чесно, «без купюр».

Анатолій Кушнір: «Все, що робили своїми руками, ми ніколи не будемо руйнувати»

Анатолій Кушнір – мер Жмеринки. Своїм ентузіазмом його змогли «інфікувати» Ірина Френкель та Ярослав Мінкін. Певним чином і завдяки цьому проект «PLAN Z» у провінційному місті набув позитивного резонансу. Менше з тим, Жмеринка стала єдиним містом України, де в мера є заступник з питань культурної політики - Володимир Дудік - це також результат роботи проекту.

«Потрібно діяти, навчатися, розуміти, що ми можемо жити по-іншому – сучасно і творчо», - каже Анатолій Кушнір. А як господарник він переконаний, що місто розвиватиметься і змінюватиметься, коли його мешканці будуть активними учасниками творчих процесів. «Усе, що ми робимо своїми руками, ми ніколи не будемо руйнувати», - переконаний мер Жмеринки.

Всі учасники конференції отримали книжки в подарунок. Повна електрона версія цього посібнику буде розміщена на сайті Інституту культурної політики з 10 квітня 2016 року.

Після закінчення роботи конференції Ірина Френкель, голова ГО «Інститут культурної політики», підсумовує: «Практична конференція - це дуже рідкісне явище в культурній сфері. Як правило, культурні менеджери та експерти тримають в таємниці свої напрацювання. Враховуючи гостру необхідність змін в галузі та прийняття очікуваного документу «Довгострокова стратегія розвитку культури України», нам необхідно було ініціювати такий захід. Ми об’єдналися із ГО «Демократія через культуру» та українським центром культурних досліджень та вирішили зібрати разом формальних і неформальних лідерів галузі культури. Чи є відмінність між двома групами? Я відповім: - є! У неформальних лідерів палають очі, вони горять своєю справою, знаються на написанні грантових заявок, впровадження проектів при малому обсязі фінансування. Вони готові сприймати нові тенденції, вони вивчають іноземні мови. Вони не чекають, не шукають виправдань та не жаліються. Я не хочу сказати, що формальні лідери є іншими. Але, як показав досвід конференції, лиш чверть присутніх формальних лідерів готові до змін. Як правило це люди, віком до 40-45 років».

Член правління ГО «Інститут культурної політики» та модератор заходу Павло Третьяков додав: «Найбільшою проблемою сьогодення є невміння, в багатьох випадках небажання чути один одного як з боку чиновників, так і з боку представників громадських організацій. Але в порівнянні, маючи великий досвід організації заходів, формальні лідери від культури не прагнуть змін в повній мірі. Не завжди мають бажання «осучаснити» свої знання. Все ж, під час конференції було багато спілкування та обговорень і це обов’язково принесе результати в майбутньому».