У читальній залі відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва спільно з управлінням у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації 26 травня пройшов літературно-мистецький вечір «Місто маленьких людей» до 100-річчя з дня смерті Шолом-Алейхема.
У цей же день у рамках проекту "Класичний четвер. 10 кращих книг" Театру книги "Прочитання" пройшли відкриті читання книги "Мандрівні зірки" Шолом-Алейхема та інших творів 13 травня в Україні вшановували пам’ять видатного українського єврейського письменника Шолом-Алейхема з нагоди 100-річчя з дня його смерті. Згідно з рішенням ЮНЕСКО ця пам’ятна дата також буде відзначена в усьому світі.
Шолом-Алейхем (у перекладі – мир вам) народився 18 лютого (2 березня) 1859 року у м. Переяслав Полтавської губернії (тепер м. Переяслав-Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря.
У 1887–1890, 1893–1905 жив і працював у Києві. Вся творчість Шолом-Алейхема спрямована на розкриття глибоких пластів народного життя, дає яскраві образи персонажів з різних суспільних прошарків, являє читачеві багатий національний колорит єврейства, сміється і плаче з їхніх пригод і поведінки, мріє про чистоту і порядність у людських взаєминах.
Шолом-Алейхем є найвідомішим з усіх єврейських письменників, які писали для дітей. Критики порівнюють його з Марком Твеном через схожість стилів письменників та любов до літератури для дітей. Він – автор веселих та водночас сумних книг про Тев’є- молочника, Менахем-Мендла, хлопчика Мотла, жителів Єгупцята Касрилівки.
1905 року, після єврейських погромів, влаштованих чорносотенцями, письменник вимушений був переїхати з Києва до Львова, потім пустився в мандри Європою. Побував у Женеві, Лондоні, Варшаві, Вільно, Берліні та інших містах. Застуда спричинила тяжку хворобу легенів, доводилося лікуватися. У 1907–1914 роках жив у Італії та Швейцарії. 1915 року переїхав до Нью-Йорка (США), де і помер 13 травня 1916 р.
Письменник любив Україну, де українці та євреї здавна жили й працювали поряд. В оповіданні «Пасха на селі» він з любов’ю змалював дружбу українського та єврейського хлопчиків – Хведька та Файтла. У ліричній повісті «Пісня пісень» єврейський юнак Шимек зворушливо говорить про українську природу, як про рідну: «Я бачу небо, відчуваю теплий вітерець, чую, як пташки щебечуть, цвірінькають, літають над нашими головами. Це – наше небо, наш вітерець, наші пташки, все наше, наше, наше!».
Одним із найвідоміших видань цього великого письменника став цикл «Тев’є-молочник» (1894–1914). Саме за його мотивами Григорій Горін написав п’єсу «Тев’є-Тевель» для Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Виконавцем головної ролі протягом багатьох років залишався великий український актор Богдан Ступка.
Вінниччина теж шанує пам’ять великого письменника. Так, протягом багатьох років п’єса «Тев’є-молочник» ішла на сцені обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського, ім’я Шолом-Алейхема носить одна з вулиць м. Вінниця.
Бібліотечними фахівцями відділу попереднього замовлення, МБА та видачі літератури ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва підготовлена книжкова виставка «Співець веселої журби» (до 100-річчя з дня смерті українського єврейського письменника Шолом-Алейхема).