PLAN Z розширює свої границі

Вже майже рік триває пілотний проект PLAN Z з культурної трансформації малих міст України. Головною метою проекту є надання шансу на відродження малих міст завдяки реалізації культурної політики та створення культурно-економічних стратегій розвитку територій. До експертної групи входять досвідченні фахівці, кожен з яких має власні реалізовані проекти та багаторічний досвід зі стратегічного планування та проектного менеджменту.

18 та 19 серпня цього року експерти Інституту культурної політики почали дослідницький етап роботи із можливістю подальшої реалізації  проекту PLAN Z  у місті Козятин. Проект має назву «КоZятин. Змінимо місто для себе!».  

В рамках перших зустріч з містянами вивчалась громадська думка щодо розвитку міста, відбулись численні розмови та опитування. Було презентовано досвід не лише європейських міст, а й українських, які вже зробили крок у бік креативного розвитку та культурної економіки. Ірина Френкель, голова Інституту культурної політики, мала нагоду поспілкуватись із міським головою Козятина паном Олександром Пузирем.  Всі питання були пов’язані із культурною політикою та сприйняттям культури як ресурсу розвитку території.

Пане, Олександре. На вашу думку, куди рухаються малі міста України?

Однозначну відповідь дати важко, багато залежить від того, що є основним рушієм економіки міста, його географічне розташування, залежність від великого виробництва або транспортної розв’язки, як от в Козятині, де достатньо великий відсоток громадян працює на залізниці, а саме місто відоме в першу чергу своїм унікальним вокзалом. Ми, як команда,  поставили собі за ціль зробити місто більш економічно привабливим для інвесторів та зручнішим й цікавішим для громадян.

В травні я вперше почув про «План Z» у якості основи для стратегії розвитку культури й економіки, як єдиного цілого в маленькому, в дечому схожому на наше місті.

Активний розвиток культурного простору відіграє велику роль в залученні інвестицій. Ніхто не стане вкладати гроші в сіре, напівживе місто. Насичений культурний простір означає, що місто «дихає», а безпосередня близькість до транспортної розв’язки вигідно відрізняє нас від так званих «міст-конкурентів».

Чи вважаєте ви можливим зміну наповнення міського середовища завдяки розвитку нематеріальної ідеї?

Погоджусь тільки частково. Люди хочуть бачити зміни, а не тільки чути розмови про них. І це навіть не  обов’язково має бути щось затратне в фінансовому плані. Елементарно, пофарбувати дитячий садочок, намалювати казкових героїв на фасаді, й для когось подорож до дитсадка вже не буде такою сірою. Міська рада виділяє тисяч п’ять на фарби, а громадські активісти перетворюють звичайну колись будівлю на справжню казку. Хотілося б все місто зробити більш яскравим, як вдень, так і вночі. Виграли грант на освітлення кількох вулиць новенькими ліхтарями на сонячних батареях. А ще думали про «мурали», але тут останнє слово не лише за громадянами. Треба знайти та відпрацювати ідею, і, вже в цьому контексті, перетворювати міське середовище.

Які найбільш вдалі приклади розвитку міст у світі в культурно-економічному контексті вам відомі?

Свого часу мене вразив фільм «Перетворення Боготи» про кількох достатньо ексцентричних мрійників, які спромоглись за кілька років, достатньо криміногенну й некомфортну для життя столицю Колумбії, трансформувати в одне з найбільш безпечних і привабливих для життя міст у всій Південній Америці. Нестандартні підходи до вирішення проблем й постійна комунікація з громадськістю стали складовими їх успіху, і це те, на що ми намагаємось рівнятись. Цікавим є досвід «розквіту» польського міста Свіноуйсьце – з військової бази місто перетворили на курорт, де музиканти грають ледь не на кожному кроці, а місто яскраве в будь-яку пору доби. З 2009 року в них проходить Балтик Бізнес Форум, а в 2015 відкрився термінал з прийому зрідженого природного газу, його продуктивність – 7,5 мільярда кубометрів газу. І це перш за все завдяки культурному переродженню.

Якщо говорити про Козятин в культурно-економічному розрізі, в розрізі розвитку туризму, то зрозуміло, що ми не можемо конкурувати з курортними містами. Але роль Козятина як залізничного вузла, що за день пропускає величезну кількість людей, дозволяє охопити зовсім іншу аудиторію. Це люди, які проїздом тут – їм потрібно переночувати, купити харчів, але це мінімум. Програма максимум – це формування культурного простору, що дасть нам можливість не тільки справити позитивне враження на гостей міста,  а й частіше зустрічати гостей з сусідніх міст і сіл. Нажаль не завжди лишається час та сили на подорожі в тому обсязі, в якому хотілося б, адже існує величезна кількість міст, в яких можна перейняти цікавий досвід.

Чи вважаєте ви необхідним використання людського потенціалу для розвитку міста?

В першу чергу місто повинно змінити самі жителі міста. Без активної участі громади, постійного обговорення і тісної співпраці з громадянами з числа місцевих активістів, багато ідей так і не отримали б путівку в життя.

Але іноді ти видихаєшся в плані ідей. Або поринаєш з головою в роботу, й не бачиш, що рішення на поверхні. Крім того ми завжди розглядали розвиток культури, як додаток до чогось, проводили різноманітні заходи, але це не було об’єднаною стратегією. А План Z це в першу чергу новий спосіб мислення, відхід від організації заходів заради заходів, й відмова від такої практики на користь роботи за стратегічним планом з окресленою ціллю: економічно-культурний розвиток міста.

Проблема Козятина, як і багатьох інших міст в своїй напів-закритості – місцеві давно «здулися». Рух, інноваційні методи, так званий  «запал»  - це все не може існувати автономно в рамках міста, час від часу потрібен такий собі культурний струс, зовнішній поштовх.

Читаючи План Z, я, перш за все, звернув увагу на співпрацю влади та громади, громадських організацій, активістів, й акцентування саме на спільній роботі. Це для нас не ново, громадські активісти з часом переросли в депутатів Козятинської міської ради, перейшли на державну службу за напрямками, якими займались, будучи активістами громадських організацій. Хтось тільки починає працювати через бюджет громадських ініціатив, який ми затвердили за прикладом Вінниці. Разом ми провели не один захід, організували не одне свято, чи то день міста, чи патріотичний квест минулої суботи («Єдине місто – єдина країна»).

Місто можуть змінити тільки самі люди. Не бездумні фінансові вливання. Результати роботи місцевих громадських організацій ще раз доводять нам, що реалізувати ідею можливо при мінімумі затрат, а головним капіталом є людський капітал.

Навіщо Козятину потрібна трансформація?

Суспільство прагне змін, а я хочу змінити місто на краще та створити комфортні умови проживання для козятинців всіх вікових категорій. Я бажаю щоб молодь залишалась у місті, і всі без виключення відчували себе невід’ємною частиною міста, міста, яке ми будуємо разом.

Трансформація, цей поштовх потрібен також і для розвитку малого бізнесу. До прикладу в Польщі достатньо велика частина податків, що надходять в міський бюджет, це податки, що платить саме малий бізнес. Який в свою чергу напряму залежить від культурно-економічного рівня міста й так званого внутрішнього туризму. На масові заходи, такі як день міста, з’їжджається молодь з усього району і вони хочуть робити це частіше. Нашим  же завданням є забезпечити фундамент для розвитку культури в місті. Для організації концертів, можлива організація кінотеатру під відкритим небом за прикладом Жмеринки. Розмаїття культурних заходів і є тим самим «диханням» міста, про яке ми говорили на початку.

Трансформація просторів має на увазі в першу чергу трансформування свідомості. Чи готові ви, особисто, та ваша команда змінити своє ставлення до міських просторів та їхнього наповнення?

Скажу відверто, саме тому я і планую залучити команду, що працювала над Планом Z. Існує велике бажання змінити місто, його культурний простір, його сприйняття. Команда плану Z має досвід, в тому числі й міжнародний. Запозичення практик інших міст, і їх адаптація під реалії Козятина, це одне з наших основних завдань в рамках стратегії «КоZятин – змінимо місто для себе!»

На завершення хочу сказати, що Козятин дійсно хоче змін. Громада давно переросла звання міста-вокзалу, що доводять діяльність і реальні здобутки. Співпраця тільки розпочинається. Але вже сьогодні експертна група може зазначити великий людський потенціал міста та віру у власні сили.

 Спілкувалась Ірина Френкель, голова Інституту культурної політики