Євген Майданик: "Не кожному доля дає можливість почати щось із нуля і досягти певного рівня". В інтерв'ю газеті "Місто" директор міського Палацу мистецтв "Зоря" - про те, як усе починалось: перший конкурс краси "Міс Вінниця", перший ВІННИЦіЯнський фестиваль, перший вінницький КВН… Зрештою, як клуб 45-го заводу став "Зорею"
Євгена Майданика у Вінниці знають як незмінного директора Палацу мистецтв "Зоря". Цього понеділка, 19 вересня, виповнилося 20 років, як Євген Олександрович керує закладом. На його рахунку сотні організованих різноманітних культурних заходів, найвідомішими із них є міський конкурс краси "Міс-Вінниця" і ВІННИЦіЯнський фестиваль пародійного і комедійного кіно (він нещодавно відсвяткував ювілей - 10 років). А ще Євген Майданик є незмінним організатором інтелектуальних ігор.
Як і кому прийшла ідея створити у Вінниці фестиваль комедійного і пародійного кіно, із чого і хто виготовив першу корону для першої "Міс Вінниця", а також як змінилася "Зоря" за 20 років - Євген Майданик розповів у ексклюзивному інтерв'ю "Місту".
- Євгене Олександровичу, як народилася ідея фестивалю пародійного кіно і яким був перший фестиваль?
- Спочатку виникла ідея у Олександра Михайловича Шемета. У свій час у КВНі був відеоконкурс. Цей конкурс був дуже популярним, були класні ролики, але проблема була у тому, що відео робили лише на одну гру, і все. Олександр Шемет хотів дати цим роликам друге життя, а я всіма силами відпирався від цього - не розумів, для чого це потрібно. Нічого цікавого, як на мене, у цьому не було… А потім мені прийшла у голову ідея - зробити пародію на церемонію вручення "Оскара". Якщо є фестиваль, то має бути й емблема, згадав популярний вираз "роздача слонів", так називали вручення нагород. Тож вирішили це сприйняти буквально, взяли слона за основу і зробили із нього символ. А далі наш партнер, друг, спонсор і директор ювелірного центру "Діадема" Григорій Дерун узяв цього слона і зробив із нього пародію на Венеціанського лева (Лев, золотий чи срібний - нагорода відомого Венеціанського фестивалю. - Авт.). Потрібно було щось нове зробити на День міста - і у 2007 році відбулася перша церемонія вручення "Золотих слонів". Тоді у нас було 50 хвилин у загальній концертній програмі перед виступами запрошених зірок і один гість - Віктор Андрієнко (комедійний актор, телеведучий, сценарист, режисер і продюсер. Найулюбленіший і найвідоміший "довгоносик" України. І уже багато років постійний гість ВІННИЦіЯнського фестивалю. - Авт.). Уже на другий рік ми зробили повноцінний фестиваль у окремий день.
- Як змінилася географія фестивалю за 10 років?
- Значно розширилася. Спочатку за основу ми брали КВНівські роботи, після цього подібні фестивалі з'явилися у різних містах, зокрема у Петропавловську, Орлі, Мінську. А потім Олександр Васильович Масляков (організатор і ведучий КВН. - Авт.) відмінив цей відеокурс, як конкурс на грі. Ми уже почали шукати ролики самі у Інтернеті, подавати заявки... З'ясувалося, що такі ролики робить багато хто у країнах світу. А далі ми придумували різні номінації, які вручаємо майже по всьому світу. До нас люблять приїздити відомі артисти, із якими ми стаємо, якщо не добрими друзями, то товаришами. Кожного разу намагаємося запросити на фестиваль когось іншого.
- Багато років поспіль Ви організовуєте конкурс краси "Міс Вінниця". Пам'ятаєте, як проходив перший конкурс?
- Конкурси краси у Вінниці з'явилися у 90-х роках. Олександр Нємченко (актор вінницького театру. - Авт.) був одним із перших режисерів цього конкурсу. У 1998 році нас змусили взяти цей конкурс і організовувати його. Я цього дуже не хотів, мені не подобалися конкурси краси, я не розумів, для чого це потрібно. Перший конкурс ми провели "з-під палки". Він пройшов у "Зорі" у напівпорожній залі, на кастинг прийшли 18 дівчат, для участі у фіналі ми відібрали шість. Ми не знали, що із ними робити, як дивувати глядачів. Всеукраїнські конкурси не показували по телевізору повністю, не було у кого вчитися. Я був на попередніх міських, бачив, як дівчат переодягали і вони виходили на сцену. І де взяти діадему для переможниці, теж не знав. Саме тоді ми й познайомилися із "Діадемою". Законодавство було таким, що мусили надати срібло для виготовлення корони. Довелося офіційно купити дві срібні ложки і передати їх за документами на перевиготовлення. З них вже зробили першу корону на конкурс "Міс Вінниця".
- На сцені театру і у фіналі конкурсу ми усі бачимо Вашу професійну роботу, а яке закулісся конкурсу краси?
- Знаєте, я звик працювати у дружньому колективі і атмосфері, тому у нас майже не трапляється казусів. Кожен член команди знає досконало свою роботу. Я навчаю дівчат, щоб стосунки були дружніми, і пояснюю їм, що у них золотий час, щоб набрати друзів і вигідних знайомств, адже не знаємо, ким станемо через 10-15 років. Треба вміти товаришувати, бо через певний час до вас все повернеться - зробив людині добро чи зло, і все тобі рано чи пізно повертається. До того ж, працювати легше, коли колектив дружній. За 20 років своєї роботи на посаді директора Палацу мистецтв "Зоря" я виробив кредо: ми - єдиний колектив, який повинен допомагати один одному, а не заважати. Погані люди відсіюються, а хороші - залишаються.
- Траплялися дівчата, які пропонували гроші за свою перемогу?
- Звісно, що пропонували гроші за перемогу. Це трапляється майже щороку. У нашому конкурсі я із самого початку відсторонився від журі. Там сидять генеральні спонсори і ті, кого я запрошую, і я ніколи їм не кажу кого обирати. Єдине, що я говорю дівчатам, що не можу їм допомогти, а можу зашкодити. Можу прийти до членів журі і сказати, щоб дивилися кого обирають, бо, наприклад, та чи інша за місяць "випила" вже не один літр моєї крові.
- Чи відстежуєте долю переможниць? Хто ким став і чим займаються?
- Пам'ятаю усіх переможниць, у мене є їхні телефони. Деякі із дівчат, які брали участь чи перемагали і пішли у бізнес, стають партнерами конкурсу. Скажу так: "Хто хоче зі мною спілкуватись - із тим спілкуюся і я".
- Що найбільше запам'яталося із проведення "Міс Вінниця"?
- Запам'ятовується те, що уже відійшло. Колись проводили, крім міського конкурсу краси, ще й регіональні конкурси "Міс Поділля". Ми провели всього чотири таких конкурси краси. Ідея була така, що у маленьких містечках Вінниччини мали проводити конкурси краси. Провели їх у Немирові, Жмеринці, Хмільнику. Потім зрозуміли, що це важкувато і тільки й цим потрібно займатися. А ще було безліч проектів, крім конкурсів краси. У нас всі конкурси тематичні і одного року темою була "Дискотека". На сцену учасниці виходили під супровід живого оркестру, виконавці співали наживо. Ми намучилися неймовірно, бо зробили чималий кусок роботи, а цього майже ніхто й не оцінив. Тільки колеги із журі і сказали, що це було круто.
- У вас є партнери, які уже багато років із вами. Що їм із цього?
- Із першого нашого конкурсу із нами "Діадема". Ми із ними домовлялися про 10-річну співпрацю, але я забув навіть, коли той термін сплив. На нашому першому спільному конкурсі краси для них це була перша пряма реклама.
- За кілька місяців розпочнеться кастинг дівчат для боротьби за титул "Міс Вінниця-2017". Чого варто очікувати глядачам?
- Без приємних сюрпризів не обійдеться - це точно. Зараз, у зв'язку із ситуацією у країні, морально дуже важко щось організовувати, але не випадково під час війни знімали й показували не тільки героїчні фільми, а й жартівливі. Людям у таких умовах потрібно щось таке, щоб відпустило від цього постійного стресу хоча б на кілька годин. Ми організували благодійний конкурс, де другий рік поспіль дівчата на аукціоні продають свої вироби, а зібрані гроші йдуть на допомогу воїнам АТО.
- Кілька років тому у "Зорі" запровадили рок-уроки, чи проводяться вони сьогодні?
- Ми проводимо десь близько 12 рок-уроків на рік із різними тематиками, дітям розповідають історію музики, про ту епоху і її виконавців. За рік їх відвідує 5 тисяч дітей. А на сцені виконують рок-музику під супровід "живого" оркестру наші юні вихованці творчої майстерні "Зоряна мрія". Цієї осені для дітей об'єднаємо рок і кіно. Це пісні, які звучали у фільмах, мультиках. Тож, думаю, буде цікаво. Просто кайф бачити захоплені погляди дітей, які приходять на рок-уроки.
- У Палаці мистецтв постійно проводиться КВН, у Вас є улюблена команда?
- Уперше у Вінниці гра КВН пройшла 1 грудня 1962 року. Наступного року вінницькому КВН виповниться 55. Це свято для багатьох, особливо для тих, хто виїхав за кордон і перестали грати. Вони сумують за цим часом. Будемо готуватися до ювілею. Колись я дуже любив і зараз підтримую стосунки із командою КВН ДГУ - Дніпропетровськ, класна команда була "Діти лейтенанта Шмідта". Зараз менше дивлюся гру КВН.
- 20 років Ви незмінний директор Палацу мистецтв "Зоря", що вдалося зробити за цей час?
- Тут мені повезло у житті, бо не кожному доля дає можливість почати щось із нуля і досягти певного рівня. Ми взяли Будинок культури із колективом навіть не із нуля, а із мінуса, у 1996 році. Було дуже важко працювати перші роки - привернути до себе увагу. Колишній мер Вінниці Дмитро Дворкіс ризикнув і забрав клуб у 45 заводу, а потім уже Володимир Борисович Гройсман першим став шукати кошти для того, щоб зробити заклад справді закладом культури. Зараз його справу продовжено, і Сергій Анатолійович Моргунов цього року також нас підтримав, виділивши кошти на ремонт. Ми замінили крісла у глядацькій залі, яким уже було 45 років. Зробили чималі ремонтні роботи, все літо працювали без відпусток. Тепер сюди не соромно запрошувати відвідувачів. Раніше я чекав моменту, щоб глядачі сіли і швидко вимкнули світло, тому що на сцені все нормально, а зала була не дуже...
- Що у планах найближчим часом?
- Зараз у нас готується новий проект до Дня захисника України, який відзначатимуть 14 жовтня. Спільно із обласним департаментом соціальної і молодіжної політики організовуємо гру "Що? Де? Коли?". До участі запросимо АТОвців, волонтерів, лікарів. Думаю, буде цікаво.