Як святкували Маланки та Василя на Поділлі можна дізнатися у краєзнавчому музеї

До 30 грудня в Академічній залі Вінницького обласного краєзнавчого музею триває унікальна виставка «На Маланки та Василя: традиції святкування на Поділлі». Вперше вінничанам та гостям міста представлено неповторні архаїчні маланкові маски, костюми, карнавальні атрибути подолян. Виставка створена за сприяння Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» та Червоногребельської територіальної громади.

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Ніч перед Новим роком вважалась чарівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв, ритуалів, звичаїв та обрядів. Для пізнання генетичних джерел світогляду й міфології наших предків особливий інтерес становлять новорічні обходи з масками на Маланки-Василя, зокрема обряд «Маланки». Своєю назвою він зобов’язаний дню св. Меланії, яку за старим церковним календарем вшановують 13 січня. Якщо день св. Меланії завершує рік, то наступний за ним день св. Василія (Василя) його відкриває. Символізуючи новоліття, життєдайний зв’язок жіночого і чоловічого начал, ці образи персоніфікувалися в українській народній творчості й перетворилися на стійку фольклорну пару.

Унікальним є традиційне свято «Маланки» у с. Червона Гребля (кол. Попова Гребля) Чечельницького району. Тут спостерігаємо стійке дотримання місцевим населенням прадідівських звичаїв підготовки і проведення обрядового комплексу «Маланка»: групування вуличних маланкових гуртів ряджених – створення своєрідної «циганської сім’ї», до якої входять батько («старий»), мати («стара») та синки. Окремо добирають «Маланку» – миловидного хлопця 13-14 років; завчасний розподіл ролей, їх розучування, підготовка унікальних архаїчних масок, костюмів тощо.

Як же виглядає карнавальний «циган»? Суто циганського в ньому мало, більше дідівського, предковічного. Архетипові деталі цього образу – вивернутий вовною наверх кожух, хутряна маска з бородою, полотняна торба і, обов’язково, горб, набитий соломою. До реквізиту «циган» належить і «файда» – своєрідний батіг з товстою дерев’яною ручкою і міцним канчуком з «билом» на кінці. Специфічні карнавальні атрибути «старого» – коров’ячий ріг (сурмлячи в нього він скликає своїх дітей) і палиця з загнутим кінцем («ключка»). З нею ходить і «стара». Образ цього персонажу визначає широка яскрава спідниця й хустка, на поясі у неї висять лялька й діряве решето. Виконавець ролі «Маланки» не прикриває обличчя маскою, натомість наводить брови, густий рум’янець тощо. Кужіль з веретеном і конопляне прядиво – невід’ємна ознака карнавальної «Маланки»; проведення новорічної церемонії за участю маскованих «циган», що складається з двох основних частин: обходу села, під час якого співають традиційних новорічних пісень, віншують і виконують старожитні обрядово-ігрові дійства, та ритуальних змагань, на які збирається все село.

У Червоній Греблі до наших днів зберігся дещо відмінний порядок щедрування з більшим складом учасників, співають тут не тільки хлопці, але і одружені чоловіки. Активно діє не лише парубоцтво, а й уся чоловіча громада. На час свят між цими двома вуличними угрупуваннями виникає своєрідний стан війни. Протиборство має виразно ритуальний характер і точиться в межах певних ігрових правил (можливо, вони беруть свій початок від ігор-поєдинків ритуально визначених супротивників, які на святах зимового сонцестояння й зустрічі весни уособлювали боротьбу добрих і злих сил, зими з літом тощо).

Ритуал «Маланка» акумулював ідеологічні стереотипи різних епох – архаїчні уявлення, вірування, пережитки магічних церемоній з циклу календарної, шлюбної та ініціальної звичаєвості (посвячення підлітків у стан дорослості). Звичаї та обряди є однією з найдавніших форм духовної культури народу. Вони, як неписані закони, народжуються разом із народом і передаються із покоління у покоління. Успадкований з діда-прадіда обряд «Маланка» був і залишається надзвичайно популярним у селі, жителі якого виявили здатність не тільки зберегти давні традиції, а й творчо їх переосмислити та надати нового звучання архаїчним і багато в чому реліктовим явищам.

Співробітники Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» та жителі села запрошують всіх охочих скористатися нагодою і взяти участь у незабутньому щорічному районному етнографічному фестивалі «Весела Маланка» у с. Червона Гребля Чечельницького району.