Чи кіно вбило літературу? Організатори нового кіно-літ-клубу «Ц.Н.Т. (Це народжує Те)» вважають, що зовсім ні. Вони говорять, що «Це народжує Те, – книги породжують фільми, а подекуди й навпаки». Чи виграють від цього писані шедеври?
Перша зустріч в рамках кіно-літ-клубу «Ц.Н.Т. (Це народжує Те)» відбудеться 21 березня о 18.00 в книгарні «Є». Вона буде присвячена одній з головних книг ХХ століття – роману Кена Кізі «Над зозулиним гніздом». Історія, написана з персонального «досвіду божевілля» письменника-бунтівника, стала знаковою для чеського емігранта Мілоша Формана, котрий завдяки екранізації роману здобув свого першого Оскара. Сам Кізі мав величезні претензії до фільму, однак прихильники творчості обох митців сходяться на тому, що один шедевр народив іншого.
Організатор клубу та арт-менеджер книгарні «Є» Олександр Вешелені розповідає, що ідея першої теми зустрічі виринула з особистого досвіду читання. "Не буду приховувати, що про цей роман (у дещо несподіваному зв’язку з «Повістю про санаторійну зону» Миколи Хвильового) я писав свою дипломну роботу, якою дотепер страшенно пишаюся. Загалом помічаю, що так званий «досвід божевілля» в літературі й кіно зараз дуже цікавий для підлітків і людей до 25 років (чого вартий лише мегауспіх «Квітів для Елджернона» і «Таємничої історії Біллі Міліґана» Деніела Кіза серед українських читачів). Також варто врахувати, що у книгарні зараз в рамках «ЧЕських ЧЕтвергів» відбувається невелика ретроспектива фільмів Мілоша Формана, та й весь цей проект присвячений його 85-річчю. Тому вибір фільму тут теж очевидний. Зізнаюся, це один із небагатьох фільмів, у фіналі яких я в буквальному сенсі ридав (причому не тільки при першому перегляді). Здається, він якраз і входить до списку «Топ 10 фільмів, від якого плачуть чоловіки». Ну, і не забуваймо, що у вінницькому театрі йде вистава за цим же романом – тож до двох мистецьких форм для порівняння можна долучити ще й третю".
Олександр розповідає, що кіноекранізації наразі обговорюють скрізь і всюди, а в Україні цілком звично побачити книжкові новинки ще до виходу їх екранних версій, бо перекладена література переживає справжній бум. Те саме стосується і виданих раніше книг — нові наклади йдуть відразу з кінообкладинками.
"Свіжий приклад – книжка «Життя і мета собаки» одразу з виходом у прокат фільму вистрибнула в топі нашої мережі. Це, звісно, певна «масова істерія», але зв’язок літератури й кіно – дуже цікава штука. Варто згадати, скільки цікавих розмов, читок і показів було на цю тему упродовж останніх двох років, в тому числі і у Вінниці. Мені хотілося створити “клуб за інтересами” на базі книгарні “Є” з тим, щоб розмова про книжки була цікава, невимушена, нехай навіть дискусійна, але корисна для тих, хто хоче поділитися враженнями".
Кадр з фільму «Над зозулиним гніздом»
Зустрічі проводитимуться щомісяця, але якщо буде відповідний запит від вінничан, то можуть бути щодватижні, адже це ідеальний час для того, щоб прочитати книгу і переглянути фільм.
"Передусім хочеться підбирати ті книжки і фільми, які однаковою мірою є знаковими в історії ХХ і нині вже ХХІ століття. Найбільше орієнтуюся на те, що популярно зараз серед «думаючої молоді» (дехто схильний спрощено звати їх «хіпстерами»), тобто старшокласників і студентів. Наприклад, «1984», «Форест Ґамп», «Бійцівський клуб», «Убити пересмішника», «Мовчання ягнят». Орієнтуюся також на особистий досвід", – розповідає організатор.
Олександр хоче, щоб цей клуб нікого не обмежував, а всі його учасники були активними творцями самої атмосфери і розмов, адже успіх подібних ініціатив безпосередньо залежить від тих, хто до них долучається. На зустрічі можуть приходити навіть ті, хто не читав, чи не дивився цей фільм.
Організатор кіно-літ-клубу Олександр Вешелені
"Ми невипадково робимо акцент на кіно-літературних зв’язках, адже часто аудиторії цих двох сфер перетинаються, а часто – навпаки. Сподіваюся, спілкування тих, хто більше «шарить» в літературі, і тих, хто в кінематографі, а також тих, хто не сильно в чомусь «шарить», але любить дивитися і читати цікаві історії, дасть змогу відчути себе частиною єдиного середовища", – розповідає Олександр.
Також організатор зазначає, що кіноклуби у Вінниці популярніші, хоча справді вартісні фільми часто збирають в кінотеатрах лише дуже камерну аудиторію. З літературою десь так само — інтерес у вінничан великий, але іноді бракує мотивації звернути увагу на щось справді цікаве та важливе.
"У Тімірязєвці певний час були теж обговорення кіноекранізацій, але про них дізнавалося не так багато людей. Плюс, у нас буде своя «фішечка»: під час обговорення (а сидітимемо ми колом) на стелю книгарні буде проектуватися фільм! Тобто, зв’язок літератури й кіно буде прямо фізично відчутний: довкола – море книжок, а над головою – кіно".