Від доби Трипілля і аж до виробів кінця ХІХ століття – унікальні прикраси з міді, дорогоцінних металів та бурштину можна переглянути на виставці, що розпочала свою роботу в малій залі Вінницького обласного краєзнавчого музею. Всього за 20 грн. (школярам та студентам – 10 грн.) до 19 червня можна милуватись раритетними виробами та вивчати історію рідного краю. Експозиція працює щоденно, крім понеділка, з 10.0 до 17.00.
Розділена на 10 окремих секцій-вітрин, кожна з яких показує найдорожчі коштовності окремої доби, виставка вражає деталями!
Трипільська культура (IV-III тис. до н. е.) представлена керамікою культового призначення, глиняними прикрасами, рідкісними для тієї пори мідними деталями. Саме тут знаходиться найсвіжіша річ з колекції музею – знайдена близько місяця тому статусна мідна сокирка (раніше подібних речей датованих ранньою мідною добою не знаходили!). Такий виріб на той час був «на вагу золота» і напевно належав високорідній людині. Також у цій вітрині найдавніших цінностей є скарб з кременю. Кремінь формується з морських осадових порід, тож аби здобути якісну кремнієву сировину, трипільці мусіли долати небезпечно далекі відстані з важким вантажем.
Наступна вітрина присвячена культурам доби бронзи (XV-Х ст. до н. е.). Найбільше уявлення про ті часи нам дає Гордіївський курганний могильник. Цей некрополь, пограбований на 80% ще в давнину, став місцем знахідки найчисельнішої і однієї з найархаїчніших колекцій бурштину. Вдало розташований на бурштиновому торговельному шляху (коштовності йшли з балтійських країн до Середземномор’я), вздовж узбережжя Південного Бугу, могильник продемонстрував світові ту саму унікальну колекцію золотих виробів, яку помилково називають скіфською, або сарматською. Це й насправді найстаріша золота колекція відома в Україні, але вона відноситься до доби бронзи, тобто значно раніше ніж тут оселились ті, кого ми зараз називаємо скіфами. Те, що представлено на виставці, з цієї без перебільшення найціннішої музейної колекції, це золоті прикраси з характерними завитками, велике бурштинове намисто, оздоблений золотом кубок, тощо.
Далі – сармати, вік заліза. Тут милуємось золотими кульчиками у вигляді коней та намистом сарматської жриці. Знайдено все це на території сучасного Ямпільського району.
Подальша вітрина – скарби з поховання сарматського «царя» Інісмея, знайденого біля села Пороги. Меч, в оздоблених золотом піхвах, гривна (нашийна прикраса, прототип корони) з головами коней, що цілують сонце. Сармати надзвичайно цінували коней та ймовірно сповідували зороастризм. Більшість представлених прикрас мають вкраплення бірюзи або голубої емалі. На більшості речей є тамга – родовий знак царя Інісмея.
Далі прикраси черняхівського періоду (ІІІ-IV ст. н. е.). Тут представлено скарби, що складається з срібних римських денаріїв. У той час на наших теренах ходили ці гроші. Також тут стародавні ужиткові речі (срібні фібули та срібна каповушка), які передали музею меценати Володимир Продивус та Володимир Козюк.
Наступна вітрина презентує ранніх слов’ян (V-VIII ст.). Тут матриці для відливання прикрас та тих самих фібул (з пам’ятки археології – ювелірної майстерні, знайденої у с. Бернашівка Могилів-Подільського району), а також срібні прикраси (зі скарбу, знайденого у селі Червоне Немировського району) та оздоблення у вигляді солярного знаку з позолоченої міді (подарунок від меценатів Продивуса та Козюка).
Чергова вітрина представляє срібні прикраси кочовиків, зокрема чорних клобуків. Давньоруські коштовності представлені срібними прикрасами з городища літописних племен уличів Х ст. Найбільш цікавою річчю тут є, на перший погляд непоказний, мідно-срібний хрестик, виявлений у кочівницькому могильнику ХІІІ ст. Сьогодні це найдавніший з відомих на Вінниччині індивідуальний предмет християнського культу.
Просуваємось у часі діла і потрапляємо у войовниче середньовіччя. У цій вітрині залізний меч датований XIV століттям, щедро орнаментований шолом типу кабасет роботи італійських майстрів та розсип монет.
Далі парадна срібна булава, що, за легендою, належала родині Замойських, шати до ікон та дві скриньки, одна з них часів Наполеону (зроблена польськими майстрами). Все це з приватних колекцій, які колись стали основою для формування музейної колекції обласного краєзнавчого.
В останній за рахунком вітрині величезний скарб (вагою близько 30 кілограм) – столове срібло, що належало родині Ґрохольських (XVIII – XIX ст..). Скарб було знайдено у Вінниці у 1985 р. під час будівельних робіт на розі вулиць Льва Толстого і Малиновського і він нараховує 192 предмети вагою 31 кг. Срібло виключно столове: виделки, ножі, ложки, таці, блюда тощо.
У вас є унікальна можливість побачити дорогоцінні ювелірні прикраси, предмети торевтики, парадну зброю та скарби з фондової збірки музею. Матеріали, що експонуються, належать до різних періодів історії нашого краю: від трипілля до Нової доби.