Шекспірівський «Річард ІІІ» з зірковим складом франківців у Вінниці

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка завітав до нашого міста зі своєю останньою зірковою виставою – Шекспірівська класика з чудовим Богданом Бенюком у головній ролі спричинила довгі бурхливі овації публіки.

Недовге правління англійського короля з династії Йорків Річарда ІІІ насправді лишає історикам численні загадки. Але образ цього короля, через більш як століття після його смерті, увічнив у своїх п’єсах-хроніках Вільям Шекспір.

Великий драматург вивів його лиходієм, позбавленим почуття совісті, що йде до влади від одного вбивства до іншого і, разом з тим, це психологічно складно розроблений характер талановитої людини. З історичної точки зору такий образ короля сильно перебільшений і залежить від попередньої традиції пропаганди часів Тюдорів, що прийшли на зміну Річарду, останньому королю періоду Війни Червоної та Білої троянд.

Перед початком вистави на вінницьку театральну сцену вийшов директор театру ім. Франка Михайло Захаревич і промовив: «Театр Франка не вперше у Вінниці, але щоб часто до вас приїздити у нас є привід. Ну, по перше, наш театр, як відомо, народився у Вінниці, а по-друге, я сам родом з села Сосонка. Сюди ми привозимо свої найкращі вистави, щоб поділитись з вами».

Директор театру продовжив: «Нещодавно ми побували на фестивалі «Мельпомена Таврії» у Херсоні. Там було 40 театрів, але виставу «Річард ІІІ» було визнано однією з найкращих, а вже у 20-х числах червня ми повеземо цю виставу на фестиваль в Мюнхен. Кращими було визнано таких наших акторів, як Богдан Бенюк, Олег Стальчук, Дмитро Рибалевський, Тетяна Шляхова… Сьогодні всіх їх ви побачите на сцені! І ще одне – зовсім нещодавно (26 травня) головний герой сьогоднішньої вистави Богдан Бенюк відзначив свій 60-річний ювілей! Вітаємо!»

І ось – початок! Сценографія – абсолютне втілення середньовіччя: грубе, іржаве, залізно-дерев’яно-шкіряне безумство. Більшість героїв затягнуто у сувору чорну шкіру, білим означені лише ті, що мають померти чи духи вже мертвих. Додати сюди дим, що у деяких сценах розливається не лише по сцені, але й охоплює всю залу, і ще лякаючий гуркіт кришок великих ящиків – ось атмосфера існування наших героїв.

І справді, атмосфера постійних чвар, вбивств та отруєнь у битві за англійську корону показана блискуче. Гра акторів тут на найвищому рівні: вони пристрасно вибудовують інтриги, кохаються та вмирають.

І понад усією цією жорстокістю постійно виринає згорблена фігура з усмішкою на потворному обличчі. Злий геній Річард, що на шляху до трону не гребує вбивствами друзів, родичів, дітей. Виплодок пекла, який таки отримує корону, але зупинити кривавий ланцюг смертей уже не в змозі.

Зрештою, Річард лишається сам серед привидів тих, кого закатував. На похмурій тризні всі мертві випивають отруту, що їм розносить Річард. Останні з вірних зраджують його під час вирішальної битви. Так завершується історія короля.

Більш як тригодинна вистава справляє сильне враження. Ця класика актуальна завжди. А тим більш у такому блискучому виконанні одними з кращих (без перебільшення) акторів країни!