Завдяки тур-клубу «Бідняжка» та працівникам Вінницької транспортної компанії сталась нагода побувати у Вінницькому музею трамваїв, побачити на власні очі найновішій у місті трамвай, та, перенісшись у часі на сотню років назад, проїхати містом у старовинному трамвайному вагончику.
Розпочалось все її пам’ятника трамваю, що розташований неподалік депо. Після того вся компанія зайшла на територію трамвайно-тролейбусного управління. І однією з перших памяток про яку нам розповіли виявився зовсім не трамвай, а фонтан. Найстаріший у Вінниці. Раніше він стояв у парку, тепер пелікан у центрі лише декорація та спогад про минуле.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Тоді нас провели до цехів капітально-відновлювального ремонту, в яких щодня оглядають міські трамваї перед виходом у місто. А у дворі депо сила-силенна вагонів, сучасно-синіх швейцарських та стареньких червоних чеських. Різної конфігурації, кожен із своєю історією. І серед них виділяється ретро-вагон 1953-го року, який все ще виконує роботу – працює снігоочисником взимку.
Далі музей та цікава розповідь. Архівні фото, моделі старовинних трамваїв, різні компостери та інші деталі і дрібнички з історії трамвайного руху Вінниці. Вже 104 роки бігають трамвайчики вулицями нашого міста!
Неспішна прогулянка під стукіт коліс та музику 1930-х у ретро-трамвайчику це справді вибух емоцій. Сучасні машини вечірнього міста обганяють трамвай, а люди посміхаються та махають руками пасажирам. Ми їдемо по мосту і дивимось на річку за якою готується сідати сонце. У цей час нам розповідають про те, як колись трамваї їздили іншим мостом, крізь острів Фестивальний.
Серед пасажирів трамваю з’являються незвичні персонажі. Хитрий єврей продає квиточки з передбаченнями. Дівчина-квіткарка дарує квіти. А колоритний одесит пригощає пасажирів вином. На кінцевій (біля «Зорі») всі фотографуються на пам'ять. І потім знову в путь.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Сутеніє. Ретро-трамвай заїжджає у депо і ми знову опиняємось у нашому часі. А історія трамваїв Вінниці триває!