Актори Theatre of animation art – ТАМ продемонстрували вінничанам виставу "Кіт, що гуляє сам по собі"

Казкову неділю подарували маленьким і дорослим вінничанам Theatre of animation art – ТАМ. Виставу «Кіт, що гуляє сам по собі» вони показали у нашому місті двічі, у двох різних локаціях, але щоразу ця давня історія звучить по-новому, а завдяки синтезу мистецтв, що творяться на наших очах, в реальному часі, геть по-особливому.

Коли потрапляєш у саму справжню казку, починаєш відчувати незвичні запахи і звуки. Вже потім серед зірок казкового всесвіту твої очі, що налаштувались сприймати чарівне, починають бачити силуети казкових героїв. У казках можливо багато чого – потрапити всередину первісного лісу і ні краплі не лякатись, подружитись зі звірами, навіть якщо вони дикі-дикі, зрештою, побачити як працюють чари. Ні одна дитина у казці не боїться. А потрапляючи у казку всі ми діти.

 

Казка «Кіт, що гуляє сам по собі» веде нас у часи зародження всесвіту, де первісні люди пізнають навколишній світ, приручають вогонь, шукають затишку у печері. У казці за мотивами притчі Редьярда Кіплінга первісні дива на кожному кроці і все-все стається вперше. Навіть диво народження нового життя!

 

TAM поєднує мистецтво драматичного театру, театру ляльок і театру тіней, а також комп’ютерної анімації та музично-звукового супроводу: безпосередньо під час дії, художник малює анімаційні декорації, музиканти наживо створюють електронну музику інструментами та власним голосом, а актори ведуть оповідь про ті далекі часи, коли світ перестав бути диким.

 

А глядачі занурюються у казку. Адже чують казкові звуки, бачать чарівні заколисуючі мандали, відчувають навіть запахи і мандрують безкрайнім небом, поступово спускаючись на первісну землю. Для дітей лиш казка, для дорослих – шамансько-філософська оповідка.

На обох виставах дітей і дорослих було майже порівну. У «Родині» все було більш камерно і казка звучала урочисто-таємничо. Після веселих пострибеньок на подушках у «Квадраті», малюки притихли, споглядаючи як приручають тварин, і як Кіт бажає продовжувати гуляти сам по собі. А дорослих причарувала мить єднання Чоловіка і Жінки.

 

Потрібно перерахувати всіх чарівників театру ТАМ: режисером постановки є Катерина Лукашова, виконавцями – Ольга Пінаєва та Олександр Мартиненко. Над художнім рішенням працювали Альона Овраменко (комп’ютерна анімація), Вікторія Тєлєтьєн (художній стиль ляльок, масок та лісу) й Олександр Андрушкевич (художник із технічних питань). Музичне оформлення створив Сергій Авдєєв, звукові ефекти – Дарина Войтенко, яка ще є Голосом вистави (читає авторський текст).

 

Найчарівнішою була відсутність лаштунків як таких. Анімація створювалась неповторна, музична канва (окарина, калімба, укулєлє, джембо, кастан’єди, варган, дзвіночки) плелась наживо. І після поклону артистів чари не завершуються! Всіх запрошують тепер ще й доторкнутись до казки – маски і фігурки можна взяти до рук, уявити себе Конем чи Котом, Жінкою або Чоловіком.

 

Тіні, маски, ляльки… Чимало дітей після вистави граються у свій театр, розповідаючи свою історію про первісних людей і диких тварин, про дружбу і про кохання, про саме Життя.