Протягом перших 8 місяців поточного року на валютному ринку зберігався спокій із мінімальним (600 млн. дол. США) рівнем інтервенцій Нацбанку на міжбанківському валютному ринку. Причому впродовж літа він взагалі на ринок не виходив, а в травні, для того щоб не провокувати зміцнення гривні, викупив 400 млн. дол. США.
Така ж спокійна ситуація до вересня була на ринку готівкової валюти. За перші 8 місяців попит на готівкову валюту з боку населення перевищив пропозицію лише на 340 млн. дол. США.
За той же період минулого року чистий попит фізосіб на іноземну валюту становив 4,4 млрд. дол. США, зазначають аналітики.
Але вже починаючи з вересня ситуація на валютному ринку як міжбанківському, так і на готівковому, стала різко загострюватися. Хоча у вересні та жовтні зростання попиту на іноземну валюту в цілому цілком вписувалося в ті тенденції, які характерні для осінніх місяців протягом багатьох років. Але в листопаді та в першій половині грудня, коли в країні вибухнула найсильніша за останні роки політична криза, Нацбанк був змушений істотно посилити свою присутність на валютному ринку.
Причому ця присутність Нацбанку виражалася як у вигляді активних інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, так і в якості адміністративного контролера за діями банків та інших фінансових структур, які мають валютну ліцензію.
Ті з них, хто вів себе некоректно на валютному ринку, провокуючи спекулятивні атаки на курс гривні, були піддані адміністративним санкціям з боку регулятора. Зокрема, низці банків був обмежений доступ на міжбанківський валютний ринок, а деякі фінустанови були позбавлені валютних ліцензій.
На думку аналітиків, такі дії Нацбанку виявилися цілком правомірними і ефективними. Ситуація на валютному ринку наразі значно стабілізувалася.
Показово, що населення не повірило прогнозам про дестабілізацію банківської системи і обвал курсу гривні. Не зважаючи на політичну кризу, що вибухнула, в листопаді, як і в попередні місяці, тривало зростання залишків на депозитних рахунках фізосіб. Причому аналітики особливо відзначають, що за цей місяць вклади населення в гривнях зросли на 5,6 млрд. грн., тоді як в іноземних валютах — зменшилися на 0,7 млрд. грн. Тобто населення своїми діями показало, що вірить у стабільність національної валюти.
Не менш красномовними були дії громадян на ринку готівкової валюти. Незважаючи на політичну кризу, вони дуже незначно збільшили обсяг купівлі іноземної валюти — всього на 155,5 млн. дол. США.
У жовтні, коли політична ситуація була спокійною, населення купило 1833,9 млн. дол. США, а в листопаді — 1989,4 млн. дол. США.
Щоправда, аналітики визнають: фізособи в листопаді істотно скоротили продаж іноземної валюти. Так, у жовтні населення продало 1617,9 млн. дол. США, а в листопаді — лише 1206, 8 млн. дол. США.
Але при цьому, якщо згадати поведінку населення в листопаді минулого року, то виявиться, що чистий попит на іноземну валюту тоді перевищував 1,5 млрд. дол. США. У листопаді ж цього року, в період гострої політичної кризи, чистий попит на іноземну валюту з боку громадян становив лише 411 млн. дол. США. Це, на думку аналітиків, вказує, що населення зберігає позитивні очікування щодо курсової стабільності гривні.
Більш того, досягнуті Президентом України в Китаї та Росії домовленості дозволяють забезпечити значний приплив іноземної валюти в країну, підкреслюють аналітики. Це повністю закриває питання про загрозу дефолту України, яка нібито існувала, за її державними боргами у 2014 і 2015 роках, а також знімає загрозу девальвації гривні.
У зв\'язку з цим, аналітики очікують, що багато банків і підприємств, які закуповували іноземну валюту у зв\'язку з побоюванням девальвації гривні, зараз будуть змушені її продавати. Це, на їхню думку, може призвести вже в січні-лютому 2014 року до зміцнення курсу нацвалюти та повернення співвідношення гривні до долара США на рівні 8,00 - 8,03 грн. за 1 дол., який був на початку 2013 року.