Доцільність впровадження у обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій досить жваво обговорювалась на різних рівнях. Кожна сторона доводила правильність своєї позиції. Влада вважає таке використання РРО реальною можливістю позбутися обігу „тіньових” коштів. У свою чергу, суб’єкти господарювання апелювали власними математичними обрахунками, в яких демонстрували значне збільшення „фінансового навантаження”.
Відтак, дослухаючись до думок один-одного, дійшли згоди про те, що діючі регулятивні акти з використання реєстраторів розрахункових операцій таки слід переглянути. Спільними зусиллями підготували пропозиції, які знайшли своє відображення в Законі України від 1 липня 2015 року за № 569. Ним передбачено, що взагалі не використовувати реєстратори розрахункових операцій мають право платники єдиного податку першої групи. Це платники, які здійснюють роздрібний продаж на ринку або ж надають побутові послуги. При цьому, такі суб’єкти господарювання не мають права використовувати найману працю.
Змінилася вимога і щодо порядку використання РРО для платників єдиного податку другої та третьої груп (фізичних осіб). Так, суб’єкти господарювання, які мали протягом календарного року обсяг доходу, що дорівнює або менший ніж 1 млн.грн, можуть не використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій. Всім іншим необхідно придбати та належним чином зареєструвати такі РРО. Слід врахувати, що платники єдиного податку третьої групи зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій при проведенні розрахунків із споживачам вже з 1 липня 2015 року.