Багато років соціальні стандарти в Україні піднімалися дуже повільно і відставали від реальних темпів інфляції, що провокувало зубожіння населення. Це, у свою чергу, негативно впливало і на економіку через скорочення споживчого попиту. Аби подолати кризові явища в економіці, уряди провідних країн не скорочували, а навпаки,збільшували соціальні видатки аби відновити внутрішній попит.
«В українських реаліях підвищення мінімальної зарплати матиме ще один позитивний ефект – виведення зарплат із тіні і як результат – скорочення дефіциту Пенсійного фонду і обсягів його державної підтримки» - на цьому наголошує перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко, - «Переглянувши проект бюджету на наступний рік я переконаний, що він буде збалансований, тому вмикати друкарський верстат аби виконати зобов’язання, які випливають з підвищення до 3200 грн мінімальної зарплати, ніхто не буде».
«Сьогодні активно обговорюється питання чи збільшиться податковий тиск на спрощенців після підвищення мінімалки. Що до цього відповідаю: розмір ставки єдиного податку для «спрощенців» 1 і 2 груп прив’язаний до мінімальної зарплати. Тобто при збільшенні у два рази мінімальної зарплати їм доведеться сплачувати більше. Так, але слід зауважити, що, по-перше, зараз середня зарплата по Україні становить 5 тис грн. Тобто підвищення зарплатної «мінімалки» - перший крок до легалізації реальних зарплат. По-друге, після виходу на пенсію «спрощенцям» сплачується така ж пенсія, як і громадянам, які працювали найманими працівниками. Відтак, спрощенці мають відраховувати в ПФ стільки ж, скільки громадяни – наймані працівники» - підкреслив посадовець.