Саме 100 років тому, у 1912 році, з пуском міського водогону традиційно починається відлік історії Вінницяводоканалу. Тоді вінничани вперше отримали можливість оцінити переваги централізованої подачі очищеної води з Південного Бугу безпосередньо до своїх помешкань.
Із вітальними словами Роман Аксельрод звернувся до працівників підприємства:“ Вінницяводоканал — це одне із небагатьох підприємств, яке щодня підтримує життєдіяльність нашого міста впродовж багатьох років, втамовуючи нашу спрагу і забезпечуючи комфорт вінничан. Вінницяводоканал — це не лише кілометри складних комунікацій і комплекси масштабних споруд, це, перш за все, — люди, які тут працюють.
Серед колективу чимало вихідців із перших поколінь водоканальців, цілі трудові династії, які і досі продовжують справу своїх батьків і дідів. Тому, перш за все, я хочу подякувати працівникам, які упродовж багатьох років, день за днем примножують безцінний досвід і знання, набуті за століття існування вінницького водопроводу.”
Урочистості з нагоди столітнього ювілею вінницького водоканалу відбудуться 12 жовтня о 13:00 в музично-драматичному театрі імені Миколи Садовського. «Вінницяводоканал» гостинно запрошує усіх на святкові заходи з нагоди свого ювілею.
Довідка:
У жовтні далекого 1912 року у Вінниці народилося централізоване водопостачання. З пуском водопроводу раз і назавжди визначилося джерело постачання води – річка Південний Буг. З року в рік місто росло. Незважаючи на скрутні часи, збільшувалась довжина водопровідної мережі, зростали потужності водопровідних споруд, осваювалися нові технології очищення. Водоканал не припиняв своєї роботи навіть під час Великої Вітчизняної війни. І досі на підприємстві кожного року на День Перемоги разом збираються усі ветерани і згадуюють минулі роки. А по завершенні урочистостей – фото на пам’ять.
Підприємство пройшло через усі етапи становлення. Відбудова, розширення потужностей, встановлення нового обладнання. Все це відбувалося одночасно з розвитком економіки міста. Згодом на теріторії водоканалу було споруджено три водопровідні станції. Разом з потужностями очисних споруд нарощувалася довжина мереж і кількість насосних станцій.