Уже місяць як в обласній інспекції у справах захисту прав споживачів на посаду виконуючого обов\'язки начальника заступив Валерій Сиченко. Валерій Іванович повернувся у рідне місто зі столиці, де до цього працював заступником начальника київської інспекції. Першим ділом у Вінниці Валерій Іванович узявся за міські заклади громадського харчування, які, на його переконання, вінницька інспекція чомусь раніше обходила стороною. Валерій Сиченко запевняє: часи, коли кафе і ресторани почували себе вільно, скоро завершаться.
- Порівнюючи столичну практику, чого наразі не вистачає Вінниці?
- У Києві за місяць ми отримували до трьох сотень скарг від населення на роботу закладів громадського харчування. А у Вінниці з початку року їх лише зо три десятки. Це свідчить про безініціативність людей, їх небажання відстоювати права. Зараз позапланову перевірку, згідно із законодавством, ми можемо провести тільки при наявності звернення від споживача. Інакше про перевірку повинні попередити підприємство за 10 днів. Якщо клієнти закладів хочуть, щоб нарешті змінився сервіс обслуговування, вони мають не лінуватися й писати скарги. А ми, в свою чергу, їм допоможемо.
Необхідно захищати місцевого виробника. До нас багато товарів надходить з інших областей, а свій виробник ущемляється. Колишні керівники інспекції більше перевіркою області займалися, залишаючи саме місто поза увагою, воно й виходило з-під контролю. Проаналізувавши минулі плани, я, чесно кажучи, був цьому здивований, адже у Вінниці зосереджена найбільш глобальна кількість об\'єктів. І якість ставлення до споживачів має починатися звідси. Тепер ретельно перевірятимуться ресторанний, готельний бізнес, якість продовольчих товарів у магазинах. З кожним кварталом у план включатимуться все нові об\'єкти.
Колектив інспекції хороший. Є вакантні посади, оголошений конкурс.
- Тиждень тому інспекція почала проводити рейди у розважальних закладах на предмет дотримання закону про заборону куріння...
- На сьогодні таких кафе і ресторанів, на які скаржаться люди, є дуже багато. Інспекція України дала нам погодження, тож ми розпочали перевірки спільно з міліцією, громадською організацією і журналістами, які будуть висвітлювати хід рейдів у пресі й на телебаченні. За недотримання закону керівник закладу, не залежно від форми власності, сплачуватиме штраф - від однієї тисячі до десяти тисяч гривень. Коли люди курять у кафе, це правопорушення, і потрібно викликати міліцію й усувати це порушення.
- Але ж ресторани не зацікавлені у цьому.
- Так, після ухвалення цього закону, вони стали збитковішими на 20-30%. Думаю, що треба було трохи інший ракурс вибрати, менш жорсткі заходи, продумати окремі зали для куріння. Але не нам про це судити. Думаю, через півроку закон переглянуть. Прикро, що тепер замість попільничок офіціанти "ненав\'язливо" почали ставити тарілки, і коли запитуєш, чому відвідувачі курять, відповідають: "А що ми можемо зробити?"
- На що іще звертатимете увагу у таких закладах?
- На те, як обслуговують відвідувачів, чи відповідає меню реальності, чи справді, скажімо, в салат, входять всі інгредієнти, зазначені у переліку. Колись ця практика успішно працювала у місті, але в останні роки про неї чомусь забули.
- Шкода, що тепер не може прийти інспектор і посидіти в кафе під виглядом клієнта. До речі, як зараз готуються заклади до перевірок?
- Часто приходимо, а кафе "зачинено на ремонт". Для товариства з обмеженою відповідальністю термін перевірки становить 15 днів і п\'ять днів для приватного підприємства. Останнє відкривається через п\'ять днів, і вже повторно ми його перевірити не можемо. У затверджений план не маємо права вносити зміни. А вони елементарними хитрощами уникають контролю. До речі, тільки ми маємо повноваження застосовувати санкції щодо закриття закладу, тому намагатимемося навести порядок у місті.
- Яка ситуація у сфері послуг?
- Працюючи у Києві, ми неодноразово отримували скарги від клієнтів туристичних компаній. Якщо турфірмі не вдавалося відкрити візу, вона просто відміняла поїздку, а громадянин лишався без грошей. Ще один момент, який був упущений, - так звана "реклама валюти", коли вартість путівки вказується у доларах, а не у національній валюті. У договорі ціна відпочинку має бути чітко прописана у гривнях. У Вінниці, на мій подив, виявилося досить багато туристичних фірм.
Із перукарнями ситуація окрема, рідко коли вони працюють на належному рівні. Зазвичай, квартири переробляються у "салони", без сертифікатів і акредитації.
Стосовно спа-салонів, кожен відвідувач елементарно має розуміти, що лампи у соляріях мають замінюватись раз на місяць. Але насправді у нас власники ставлять такі, які, грубо кажучи, викинули у Німеччині, тобто відпрацьовані. У людей бувають серйозні опіки.
- Як відпочиваєте від роботи?
- Займаюся спортом ще з дитинства. Тричі на тиждень ходжу у спортзал, займаюся рукопашним боєм, два рази на тиждень відвідую басейн. Вихідні проводжу із сім\'єю. Два-три рази на рік їздимо з родиною на лижах кататися. Цього року у зв\'язку зі службовим призначенням навряд чи вдасться кудись вирватися. Моя мама живе за містом, на свята збираємося у неї всією сім\'єю.
- Після роботи у правоохоронних органах, вас перевели у Київ, в інспекцію. Сім\'я з Вами переїжджала?
- Сім\'я залишилася у Вінниці, а я на вихідні по можливості приїздив. Моїй доньці уже 21 рік, вона нещодавно народила, я уже дідусь. Сину теж 21.
- Про що мріється?
- Щоб сім\'я і усі рідні були здорові, а решта складеться.