.jpg)
.jpg)
Цьогоріч премію «Глодоський скарб» вручатимуть вже всьоме. У 2013 році лауреатами мистецької премії стали українська письменниця, літературознавець, прозаїк, драматург і перекладач, учасниця Нью-Йоркської літературної групи Віра Вовк (нині проживає в Бразилії) та українська поетеса, прозаїк, малярка і графік, археолог, член Національної спілки письменників України, ПЕН-клубу, Canadian Writers Union, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992) Ліда Палій (проживає у Канаді).
Церемонія сьомого вручення Мистецької премії «Глодоський скарб» відбудеться 18 квітня о 17:00 у прямому ефірі Національної радіокомпанії України у програмі «Радіо «Культура» представляє».
Наступного дня письменники та літератори із Києва завітають до Вінниці. О 13:30 делегати вшанують пам’ять Михайла Коцюбинського, після чого відвідають музей-садибу письменника. Далі вони ознайомляться із пам’ятками Вінниці. А о 15:00 у залі Вінницького училища культури і мистецтв імені М.Леонтоваича відбудеться концерт лауреатів премії, на який зможуть потрапити усі бажаючі вінничани.
Ідея заснування відзнаки «Глодоський скарб» належить лауреату Національної премії України імені Т.Г.Шевченка 2006 року, головному редактору журналу «Кур’єр Кривбасу», секретарю Спілки письменників України Григорію Гусейнову, який використав для цього грошовий еквівалент державної нагороди. Грошовий еквівалент своєї нагороди він поклав у банк на депозит, відсотками з якого щороку нагороджує одного із митців. Обирає переможця Григорій Гусейнов на власний розсуд.
Лауреати Сьомої відзнаки «Глодоський скарб»:
Віра Вовк (Віра Остапівна Селянська) народилася у Бориславі у родині лікаря й археолога. Росла на Гуцульщині в містечку Кути. Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі імені К.Шуманн у Дрездені. В еміграції з 1945 року. Студіювала германістику, музикологію і порівняльне літературознавство у Німеччині. З 1949 року разом з матір’ю переїхала до Ріо-де-Жанейро, де закінчила університет. Активно пропагує українську культуру, мову. Виступала з літературними доповідями, лекціями й авторськими вечорами у Вашингтоні, Торонто, Лондоні, Парижі, Римі, Мадриді, Буенос-Айресі, Києві, Львові. Відзначена літературними преміями імені Івана Франка в Чикаго (1957, 1979, 1982) та Києві (1990); премією «Благовіст» (2000). Є лауреатом Національної премії України імені Т.Шевченка 2008 року за книги «Сьома печать», «Ромен-зілля» та переклади творів української літератури португальською мовою. 2003 року нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
Ліда Палій народилася у місті Стрий, дитинство провела у Львові. За Другої світової війни виїхала з батьками на Захід: оселилася в Торонто, де завершила студії в Онтарійському коледжі мистецтв (1953), а згодом – на відділі антропології при Торонтському університеті (1967). Дебютувала 1968 року в пресі віршами та короткими нарисами. З 1970-х років - активний учасник літературного життя еміграції: виступає з прозою, поезією та есеїстикою. Видала одинадцять книжок: першу у 1973 році, останню, «Дні смутку» в 2012. В Україні вперше познайомилися з її лірикою на хвилі поетичного фестивалю «Золотий гомін» 1990 року. Вірші поетеси з’являлися у перекладах англійською, німецькою, португальською, хорватською, казахською та російською мовами: друкувалися в канадських та американських журналах, в англомовній антології української творчості в Канаді «Yarmarok». Ліда Палій лауреат літературної премії імені Павла Тичини.