Захід було організовано в рамках реалізації проекту "Посилення спроможності громадянського суспільства у розвитку публічного Е-урядування на рівні органів місцевого самоврядування", підтриманого Міжнародним фондом «Відродження». У засіданні взяли участь представники органів місцевого самоврядування та неурядових організацій міст Вінниці, Луцька, Борисполя, Українки, Хмельницького, Первомайська, Енергодара, Липовця (Вінницька область), а також провідні фахівці Національної академії державного управління при Президентові України.
Основною метою експертної зустрічі став аналіз нормотворчих та програмних документів, впроваджених в містах України у сфері електронного урядування та розробка рекомендацій щодо переліку документів, затвердження яких необхідне для розвитку інструментів електронного урядування на місцевому рівні.
Розпочав зустріч Олег Левченко, виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», окресливши основні питання, що будуть розглянуті під час заходу, наголосивши, що сьогодні проблема формування якісної місцевої нормативно-правової бази, що регулює використання інформаційно-комунікаційних технологій в діяльності органів місцевого самоврядування є вкрай важливою та актуальною. На думку Олега Левченка розробка якісної стратегії впровадження системи е-урядування та формування пакету необхідних документів на рівні муніципалітетів – необхідна передумова розвитку електронного урядування в містах України.
Володимир Романенко, заступник директора Департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради, розповів про те, яким чином формувалася муніципальна нормативна база впровадження ІКТ у Вінницькій міській раді. Зокрема, за словами Володимира Романенка, з наступного року міські ради переходять на програмно-цільовий метод, в результаті чого кількість документації збільшиться в кілька разів. З однієї сторони, впровадження програмно-цільового методу полегшить певні процеси, з іншої – ускладнить. Так, до кожної програми має бути розроблено систему індикаторів, по якій буде оцінено програму, що дасть змогу більш ефективно аналізувати результати впровадження програми. Проте складність даного процесу полягає в тому, що зазвичай програма розраховується на 3-5 років, тоді як бюджетне планування в Україні залишається однорічним.
Тетяна Науменко, директор Муніципально-громадського центру електронного урядування, представила до уваги учасників заходу результати аналізу муніципальних нормотворчих та програмних документів. Попередньо до органів місцевого самоврядування обласних центрів України було надіслано інформаційні запити щодо наявності документів, що регулюють впровадження системи е-урядування та окремих її інструментів в містах України – наявність комплексної програми впровадження е-урядування, нормативних документів, що регулюють створення та адміністрування офіційного веб-сайту, впровадження системи електронного документообігу, ГІС-системи, діяльність центрів надання адміністративних послуг, використання інших інструментів. Аналіз отриманих відповідей показав, що нормативна база в сфері е-урядування в більшості міст є неповною та недосконалою. Так, лише 3 міста (Луцьк, Миколаїв та Київ) мають цілісну програму впровадження системи електронного урядування, ще 7 міст (Дніпропетровськ, Ужгород, Житомир, Одеса, Рівне, Чернівці, Львів) – програму інформатизації діяльності міських рад. Крім того, відсутнє єдине бачення органів місцевого самоврядування щодо переліку документів, які мають регулювати використання різних інструментів Е-урядування. Так, якщо в одних містах функціонування офіційного веб-сайту здійснюється на основі окремого положення, то в інших – прописано в документах, які прямо не відносяться до даного інструменту (Положення про управління по зв’язках з громадськістю (Житомир), Регламент виконавчих органів міської ради (Одеса) тощо), що позначається на якості використання тих чи інших інструментів. Позитивним моментом є те, що в багатьох містах використовуються такі елементи системи Е-урядування, як електронні звернення громадян, електронна система голосування, он-лайн трансляції засідань виконкому та сесій міської ради, проте єдиний підхід щодо формування нормативної бази застосування таких інструментів також відсутній. Формування рекомендацій щодо переліку муніципальних нормативних документів в сфері електронного урядування дасть змогу, на думку експертів, сформувати певний орієнтир для органів місцевого самоврядування, значно полегшить та оптимізує процес впровадження інструментів е-урядування в містах України.
Під час засідання учасники заходу мали нагоду ознайомитися з програмою впровадження електронного урядування, що реалізовується в м. Миколаєві та Міською цільовою програмою створення та впровадження Містобудівного кадастру м. Києва. Проаналізувавши документи, експерти дійшли висновку, що загалом вони відповідають вимогам щодо структури, проте потребує значного доопрацювання їх змістовне наповнення. На основі проведеного аналізу було розроблено рекомендації щодо написання подібних програмних документів, серед яких – відхід від декларативності програм, формування більш чітких цілей та очікуваних результатів, формування чіткого понятійно – категорійного апарату та критеріїв оцінки програми, внутрішня та зовнішня узгодженість, відповідність програми чинному законодавству, існуючим стандартам, визначення відповідального за впровадження програми тощо.
В поточному році заплановано проведення ще декількох експертних засідань, в рамках яких буде остаточно сформовано рекомендований перелік муніципальних нормативних та програмних документів в сфері електронного урядування, обговорено інші проблеми та перспективи розвитку системи електронного урядування в містах України.