Щорічно, в цей день їхні колеги приїздять на місце аварії, щоб покласти вінки та квіти до меморіального пам’ятника, встановленого на місці аварії.
З того дня минуло 15 років та ятрять сердечні рани рідних та друзів тугою за цими прекрасними людьми. Того липневого дня колона з правоохоронцями, після проведеного у Могилеві – Подільському відпрацюванні, рухалася до Вінниці. Їхали з включеними проблисковими маячками більше десяти міліцейських автомобілів. Попереду, в службовій машині їхав заступник начальника УДАІ підполковник міліції Сергій Берчук та двоє офіцерів з роти швидкого реагування «Беркут» Сергій Сергієв та Леонід Матяш. За кермом знаходився старший лейтенант взводу супроводу Віктор Франчук. Уникнути зіткнення із далекобійною фурою з Молдови, яка виїхала на зустрічну полосу руху, на жаль, не вдалося. Усі загинули миттєво.
Ветерани ДАІ говорять, що ця звістка їх тоді шокувала. «Важко було уявити, що ми вже ніколи не почуємо спокійний, впевнений голос заступника начальника управління ДАІ Сергія Берчука,- згадує заступник начальника УМВС у Вінницькій області Микола Онищук, - Він дуже поспішав жити, прагнув встигнути зробити якомога більше корисних справ. Був вірним, справжнім другом , прекрасним сім’янином. Таких офіцерів, на жаль, сьогодні дуже мало. До нього завжди зверталися за порадою і він нікому не відмовив у ній, не пройшов повз чуже горе. Завжди переймався чужими проблемами та допомагав своїм підлеглим їх вирішити. Особливо ж Сергій Анатолійович любив спорт та грати у волейбол. Саме тому, одразу після його загибелі керівництво ДАІ вирішило започаткувати волейбольний турнір на його честь та пам\'ять про нього. Він проходить щорічно 4 травня у день його народження в Тиврові - на батьківщині Сергія Анатолійовича. В спортивній залі Тиврівського райвідділу в цей день змагаються кращі міліцейські волейбольні команди. Цього ж дня у селі Жахнівка до могили цієї надзвичайної людини, життя якої було для кожного взірцем порядності і честі, приходять друзі Сергія Берчука, його колеги по роботі, рідні та учасники волейбольних команд, які несуть до могили вінки та велику кількість живих квітів.»
Світла пам\'ять вам, дорогі товариші!