Другий Спас, який також називається Яблучним Спасом, святкується 19 серпня, в день Преображення Господнього. Цього дня православні християни обмірковують своє життя, діяння і помисли.
За стародавнім церковним звичаєм, стиглі яблука, виноград, ріпу та інші плоди приносили для освячення до церкви на знак подяки Господу за отримані дари.
З Яблучним Спасом в народі пов\'язано багато традицій, прикмет і забобонів, завдяки яким наші пращури вирішували побутові питання і намагалися уникати неприємностей
За народними прикметами, Другий Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після 19 серпня стають набагато холодніше. До Спаса не дозволяється їсти яблука і страви з яблук. А ось в цей день, навпаки, покладається зривати і освячувати яблука та інші фрукти нового врожаю.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня).
У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».
Зі святом Спаса пов\'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав\'язують "Спасову бороду".
До церкви несли святити квіти, мак. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — "щоб не випадало з голови волосся". На Спас поминають померлих.
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.