Вінниця – місто з багатовіковою історією. Офіційною датою її заснування вважається 1363 рік, коли Вінниця вперше згадується в писемних джерелах. До цього року археологічні дослідження у місті практично не проводилися. Тому з ініціативи секретаря міської ради Сергія Моргунова, яку підтримав міський голова Володимир Гройсман, було прийнято рішення розпочати проведення систематичних археологічних досліджень на території міста. Що допоможе більше дізнатися про стародавню історію Вінниці.
"У цьому році розкопки проводилися на території комплексу-пам’ятки архітектури та містобудування національного значення «Мури» (за Свято-Преображенським собором). Дослідження здійснювалися методом закладки траншей, їх було зроблено три, найглибша – 6,5 метрів. Загалом було піднято 450 кубів ґрунту, – каже директор департаменту архітектури, містобудування та кадастру Максим Мартинюк. – Дослідження фінансувались міською радою, а в наступному році ми плануємо залучити до цього ще й грантові кошти".
Першу траншею проклали перпендикулярно муру вздовж стіни краєзнавчого музею. Тут був знайдений фрагмент старого муру. Щоб переконатися в тому, що це – не стіна будівлі, зробили другу траншею, яка підтвердила, що знахідка – дійсно старий мур. Археологи припускають, що це залишки муру домініканського монастиря, який з якихось причин був зруйнований, а замість нього зведений новий.
Завдяки третій траншеї знайшли кам’яний фундамент, на якому колись була, як припускають, дерев’яна споруда. На це вказують залишки зітлілого і обгорілого дерева. Також в цій траншеї розкопали людські рештки та залишки склепінь. Це свідчить про те, що тут могло бути місце поховань.
«Також ми знайшли залишки кахельної груби, яка попередньо датується кінцем 15-го - початком 16 століття. Такі груби знаходять в Європі, для України це надзвичайно рідкісне явище. Це є свідченням того, що ця споруда була не житлом простих людей, тут розташовувалася якась вагома будівля. Можливо – дерев’яний костел домініканського монастиря, який свого часу згорів, або ж споруда литовського періоду. Крім того, тут виявили бронзовий підсвічник на дві свічки – досить дороговартісна річ, такі предмети у простих житлових приміщеннях не тримали. Але найцікавіше те, що на цьому місці у траншеї на глибині 6,5 метрів ми знайшли кістяний гребінь, який датується 13 століття. Це також дуже дорога на той час річ. Знахідка говорить про те, що на цьому місці могло було поселення ще у 13 столітті», – розповідає керівник експедиції, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Лариса Виногродська.
Під час експедиції були знайдені речі, які відносяться до різних епох. Всіх їх можна поділити на три групи: антропологічні, будівельні та предмети побуту. Деякі предмети побуту, наприклад, керамічний посуд, вдалося практично повністю відтворити. Цікавою знахідкою є боргова розписка приблизно 17-го століття, виконана на фрагменті сланцю. Вона написана польською мовою, у ній йдеться про те, що один пан винний іншому певну суму грошей.
Знайшли й пічні кахлі кінця 16-го століття, на яких зображена міфологічна істота – грифон. Очевидно, ними була обкладена піч всередині однієї з монастирських споруд.
«Якщо ми підтвердимо наші припущення, зроблені на результатах експедиції, можна буде говорити що Вінницю заснував не Ольгерд, як про це говорилося раніше, а вона була ще в Давньоруський період», – зазначає Лариса Виногродська.
Максим Мартинюк та Лариса Виногродська додають, що зараз розкопки законсервовані, це зроблено якісно і за всіма нормами. У наступному році, як тільки настануть сприятливі для продовження розкопок погодні умови, дослідження на цьому місці продовжаться. Крім того, в 2014 році заплановано провести археологічні розкопки на території Замкової гори (район вулиці Гліба Успенського на Старому місті).