14 лютого 2012 року Вінницька обласна рада ухвалила рішення про ліквідацію Замостянського, Ленінського та Староміського районів міста. Указом Президента України від 5 червня цього ж року були ліквідовані і відповідні районні суди Вінниці. Натомість був створений Вінницький міський суд Вінницької області, який розпочав свою роботу рік тому 16 жовтня 2012 року. Досить символічно, що в приміщенні нинішнього суду ще на початку ХХ століття діяла міська управа, яка слідкувала за порядком у місті. Нині дбати про справедливість покликаний міський суд. Чи вдається йому виконувати це завдання у процесі реформи судової влади, "Вінницька газета" дізнавалася у голови Вінницького міського суду Андрія Михайленка.
– Йдучи на посаду голови суду, ви зазначили, що маєте твердий намір припинити ганебну практику роботи суду як комерційної структури і зробити все можливе, щоб кожна людина знала, що вона може звернутися до суду по допомогу та отримати реальний захист своїх порушених прав і законних інтересів незалежно від соціального статусу та фінансових можливостей. Вдається дотримуватися даної обіцянки?
– Я від своїх слів ніколи не відмовляюся і, попри різні обставини, твердо і впевнено йду вперед. У судових органах обласного центру відбулися серйозні структурні та організаційні зміни. Нам вдалося створити потужну молоду команду керівництва, яка нині працює над вдосконаленням роботи міської Феміди. Це два мої заступники – Ігор Вишар та Ігор Чернюк, керівник апарату суду Неля Гудемчук та її два заступники – Валерій Ольховий та Руслана Федорова.
Хоча зізнаюся, що початковий етап об\'єднання трьох судів відбувався непросто. Щоб розв\'язати спірні питання, які виникали, влаштовували навчання, професійні дискусії тощо. Але нині, як кажуть, усі перешкоди подолані. Ті працівники, які і хочуть удосконалюватися, залишаються, решта шукає нову роботу.
– Тобто ви їх звільняєте?
– Зовсім ні. Вони самі розуміють, що не встигають працювати в заданому темпі і гальмують роботу всього колективу. Це як механізм: коли одна деталь дає збій, він не запрацює на повну потужність. Час розставляє все на свої місця, і ті, хто хоче працювати, працюють, решту – не примушу.
– Вінницький міський суд – один із найбільших у державі. Скільки суддів нині тут працює?
– Понад 40. Половина з них займається цивільними справами, чверть – кримінальними та 6 – слідчі судді. Суддівський колектив великий, але навантаження у них колосальне. За рік роботи суду було розглянуто 1184 кримінальні справи, понад 8 тисяч справ у порядку цивільного судочинства, майже 800 – про адміністративні правопорушення. Тобто в середньому один суддя упродовж робочого дня розглядає 3–4 справи. Це відповідно позначиться на їхній заробітній платі, а також збільшує надходження до бюджетів. За рік роботи міського суду до скарбниці міста надійшло майже 3 мільйони гривень шляхом стягнення штрафів за скоєні адміністративні правопорушення. До державного бюджету від сплати судового збору за розгляд справ перераховано понад 2 мільйони 800 тисяч гривень.
– Нині лише ледачий не критикує суддівську систему. Кажуть, що десятки судових рішень незаконні, а судді – хабарники. Однак, наскільки я знаю, останнім часом справи, які потрапляють до суду, розподіляються між суддями автоматично, а втручання в цей процес передбачає кримінальну відповідальність. Це правда?
– Дійсно, завдяки автоматизованій системі документообігу суду, а також анонімності під час тестування забезпечується прозорість при розподілі справ. Програма враховує ступінь навантаження суддів, перебування їх у чергових відпустках та на лікарняних і здійснює розподіл справ. Із запровадженням цього сервісу вся вхідна кореспонденція, насамперед позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що можуть бути предметом судового розгляду, в обов\'язковому порядку реєструються в автоматизованій системі документообігу. Доступ до неї мають тільки судді та працівники апарату в залежності від їхніх функціональних обов\'язків. За несанкціоноване втручання передбачена кримінальна відповідальність.
Програма вдосконалюється. Під час звітного періоду майже щодня надходять оновлення з державного підприємства «Інформаційні судові системи». До речі, ми одні з перших в Україні звернулися до розробника з проханням вдосконалити систему, яка полягає саме в «пакетному» підході. Щоб можна було опрацьовувати не одну-дві справи, а 20–30. Вони одночасно вводяться в систему і, як у рулетці, розподіляються. В цьому випадку жоден суддя не знає, яка справа до нього потрапить, не володіють цією інформацією й сторони судового процесу.
Робота працівників апарату суду в цьому напрямку не залишилася поза увагою. Наш суд посів одну з перших позицій у судовій системі України з підготовленості до автоматичної побудови піврічної та квартальної звітності про роботу суду.
– Суди нині активно використовують інформаційні технології. На вашу думку, їх застосування в процесі розгляду справ і прийняття рішень підвищить рівень довіри до міського суду?
– Безперечно. Інформаційна відкритість – це запорука підвищення рівня довіри громадян до правосуддя та зміцнення авторитету судової влади. Нині ми прагнемо якомога повніше й об\'єктивніше висвітлювати свою діяльність. Найзатребуванішим і найоперативнішим каналом інформації залишається Інтернет. Саме тому Державна судова адміністрація України створила офіційний веб-портал «Судова влада України», де розміщений і сайт Вінницького міського суду. Це офіційний портал, де кожен може знайти потрібну інформацію про процесуальну діяльність суду, хід розгляду справ, зразки процесуальних заяв, отримати безкоштовну первинну правову допомогу та багато іншого.
Відповідно до моніторингу стану інформаційного наповнення веб-сайтів загальних судів згідно із вимогами чинного законодавства та їх постійного оновлення, Вінницький міський суд посідає 15 місце серед 670 судів України.
Зараз наш суд долучився до єдиного проекту обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, тобто «Електронного суду». Ця система дає можливість надсилати заявникам процесуальні документи в електронному вигляді. Отримати таку послугу може кожен учасник судового процесу. Для цього необхідно зареєструвати поштову скриньку за адресою www.mail.gov.ua та подати до суду заяву, зразок якої розміщено на Інтернет-сторінці Вінницького міського суду.
А нещодавно наказом Державної судової адміністрації в Україні був запроваджений проект щодо надсилання судами учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень. Формування тексту, облік та надсилання здійснюється у згаданій вище автоматизованій системі документообігу. Для отримання повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення учаснику процесу потрібно подати до суду відповідну заявку, текст якої розміщений на офіційному сайті Державної судової адміністрації. Віднедавна в суді діє також відеоконференц-зв\'язок, запроваджений відповідно до нового Кримінально-процесуального кодексу України.
– Що ще у планах?
– О-о-о! Планів багато, але, на жаль, не на все вистачає фінансів. Бракує комп\'ютерної техніки, а приміщення суду потребує ремонту. Завдяки підтримці територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області ми впорядкували архів, закупили стелажі, прошили та систематизували справи ще з 1944 року. Це колосальна робота. Велика подяка і Вінницькій міській раді, яка виділила кошти на ремонт фасаду приміщення суду. Адже адмінбудівля – це наше обличчя, вона розташована в центрі міста і є архітектурною пам\'яткою. Та залишається ще багато завдань.
– Яких?
– На першому поверсі більшість кабінетів займає Державна виконавча служба. Нині планується її переїзд в інше приміщення, після чого ми зможемо розпочати тут ремонт і в майбутньому відкрити довідково-консультативний центр на зразок «Прозорого офісу» міської ради. Тобто на першому поверсі розміститься апарат суду, а на другому і третьому – зали для проведення судових засідань та дорадчі кімнати суддів.
Та головна наша мета – створити всі умови для того, щоб наші відвідувачі були задоволені роботою суду. Звичайно, після розгляду справи в будь-якому випадку одна зі сторін – обвинувачення чи захист – зазнає поразки, бо в суді перемагає Закон. Але людина, яка звернулася до суду, повинна відчувати, що про неї дбають, до неї доброзичливо ставляться, спокійно і ввічливо відповідають на запитання. Словом, ми прагнемо кардинально змінити ставлення наших працівників до виконання службових обов\'язків. Це стосується тих співробітників, які безпосередньо працюють із громадянами: приймають позовні заяви, видають довідки, надають консультації. Раніше з цього приводу надходило чимало скарг від громадян. Нині на роботу суду нарікають одиниці. Але і їх не повинно бути. Якщо Вінниця – європейське місто, то й міський суд має бути європейським, доступним, справедливим.
– Для того, щоб втілити ваш задум, потрібно в першу чергу повернути довіру людей. На вашу думку, коли це станеться в нашій країні?
– На це потрібен не один рік. Скоріше за все, це станеться, коли на зміну прийде покоління, яке формувалося не за радянських забюрократизованих часів. Але я впевнений, зміни, які відбуваються зараз, поліпшить ситуацію, бо послуги стають доступнішими, вітається відкритість і неупередженість.
– Ваша посада вимагає неабиякої сили характеру. Не втомилися працювати заради змін?
– Про це й не замислюватися. Напружений графік не дозволяє. Насправді я люблю свою роботу, і, коли отримав призначення, був готовий до труднощів. Колись одна людина сказала мені, що я надто самокритичний та відповідальний. Не думаю, що це недоліки. А найкращим результатом своєї роботи вважаю довіру громадян нашого суду та колективу.
– Що побажаєте каолективу суду після першого року роботи?
– Працювати на совість. Спершу планували урочистості, запросити гостей, але потім передумали – здобутки є, але їх поки замало для того, щоб хвалитися. Просто піаритися – це не для мене. От, коли будуть перші гідні результати, тоді й покажемо. Радіти перемогам можна незалежно від календарних дат, головне, щоб вони вершилися в ім\'я правосуддя.