Вінницька бізнес-вумен Ольга Брига випередила всі українські фірми малого і середнього бізнесу і посіла третє місце у Всеукраїнському рейтингу інформаційного порталу Delo.ua. Попереду лише два великі підприємства. Таким чином, вінничанка стала єдиною фізичною особою серед лідерів рейтингу.
- Мета участі в таких конкурсах, крім того, що мені самій це приємно, ще й утвердити авторитет нашого міста, - каже Ольга Брига. - Ми ж завжди радіємо успіхам Вінниці у різноманітних рейтингах. Тож нехай усі знають, що Вінниця - це не лише краще місто для життя, не лише визнаний туристичний центр, не лише магніт для великого бізнесу, а що вона варта вагомого місця й на карті успішного малого і середнього підприємництва.
Між бізнесом і громадою
- У громадській раді при Вінницькій облдержадміністрації Ви відстоюєте лише підприємницькі інтереси?
- Підприємницькі інтереси я частіше захищаю як експерт спілки підприємців "Стіна", як член громадської ради при Держуправлінні Міндоходів. Допомагаю, пояснюю, консультую, іноді навіть за руку в потрібні інстанції приводжу.
А у громадській раді при облдержадміністрації… там трішки інша сфера. Ми з моїми колегами намагаємось якимось чином впливати на перебіг адміністративного реформування, захищаємо екологію краю тощо. Особисто своє завдання роботи у цій структурі я вбачаю у побудові громадянського суспільства. Адже трикутник "влада - люди - бізнес" визначальний для будь-якої спільноти. Взаємодію між сторонами цього трикутника нам і треба налагоджувати.
- Такі думки поділяють всі ваші колеги?
- Враховуючи, що велика частина представників громадської ради якраз і є підприємцями - великими, середніми, малими - розуміння правильності такого підходу в нас загальне. Можуть відрізнятися лише методи. Ми чудово розуміємо: якщо бізнес буде конкурувати з владою - чекай біди. Ті самі складності можна спрогнозувати, якщо влада не співпрацюватиме із громадськістю, відмовившись використовувати її ресурси.
- Тобто нас чекає взаємопроникнення - влади у бізнес і навпаки?
- Навіщо? Є й інший варіант. Наприклад, співпраця. Це коли бізнес пропонує адекватні рішення суспільних проблем, які адекватна влада підтримує.
- А наскільки нинішня влада на місцях у цьому питанні адекватна?
- Досить адекватна, адже розуміє, що будь-яка інвестиція приходить нині не до влади, а до підприємця, до бізнесу. Влада лише може допомогти її залучити, якщо ми говоримо про якісь великі іноземні структури, на зразок Європейського банку реконструкції та розвитку. Обов\'язкова умова багатьох грантових проектів - те, що пропонує місцевий бізнес і громадськість, має стати стратегічним інтересом усього регіону. А бюджет області має виділяти певний процент на підтримку цих стратегічних ініціатив. Тобто, щоб залучити великого інвестора, і влада, і бізнес мають продемонструвати здатність до співпраці.
- Цьогоріч Вінниця посіла шосте місце у рейтингу міст, сприятливих для бізнесу. Наскільки ця оцінка виправдана?
- Без сумніву, місцева влада докладає усіх зусиль, аби зробити Вінницю привабливою для бізнесу, бо це й бюджетні надходження, й розвиток інфраструктури, і виконання економічних показників. Це розумний підхід.
Гірша ситуація з фінансовими установами, які нині не пропонують вигідних кредитів. Із банками дуже складно. Причому на словах все ок. Зокрема, на нещодавньому "Тижні малого і середнього бізнесу в Україні" банкіри активно декларували свою готовність співпрацювати з підприємцями, навіть обіцяли знижки. Але коли я особисто окреслила перед ними своє питання, свої потреби, то виявилось, що я їм як підприємець не цікава. Як-то кажуть: "Банки з готовністю дають кредити лише тоді, коли вони вам не потрібні".
- Банки - єдиний головний біль українського підприємця?
- Чому ж. Ще є недолуге законодавство. На жаль, воно абсолютно не сприяє розвитку гілки "бізнес - громадськість". Зокрема, витрати підприємства чомусь не можна включати у витрати на розвиток соціальної інфраструктури. Тобто жодній комерційній структурі нині не вигідно облаштовувати, скажімо, садочки для дітей своїх працівників, місця відпочинку та оздоровлення, дитячі майданчики та інше. Нині це турбота громадськості та держави. Який результат такого підходу - бачите самі...
Історія її успіху
- Яким був Ваш шлях до підприємництва?
- Працювати я почала з 15 років. В інституті вчилася на стаціонарі, але з третього курсу пішла працювати. Через рік стала заступником головного бухгалтера. Це мені допомогло відразу після вузу стати головним бухгалтером шкіргалантерейної фабрики "Людмила". До 2006 року я працювала головним бухгалтером, накопичувала досвід, постійно підвищувала свої знання. У 2005 році захопилася страхуванням.
- Це був свого роду переломний момент?
- Із цього моменту я зрозуміла, що, як найманий працівник, себе повністю не реалізую. Тому в 2006 році стала підприємцем і стала нарощувати клієнтську базу, як з надання бухгалтерських послуг, так і по страхуванню. Крім цього, у моїх клієнтів постійно виникала необхідність в отриманні консультацій, а іноді й навчання: техніці продажів, регулювання заборгованостей, основ економіки. Тобто сам ринок підказав мені, що я повинна займатися навчанням. Довелося відшліфувати і таке вміння. Для цього я попрацювала трохи у вузі зі студентами, хоча б раз на квартал намагаюся потрапити у яку-небудь школу. Це мені дає не тільки нові знання, але й досвід у проведенні тренінгів та семінарів. Зараз мене запрошують у цільові групи для проведення семінарів для підприємців. Адже, як ви вже зрозуміли, інтелектуальна складова мого бізнесу - 100%.
- Важко було спочатку?
- Початок - завжди важкий. Маленька дитина, низькі доходи, які доводили до відчаю. На жаль, підтримувала мене тільки мама. А з донькою ми просто разом ростемо - вона фізично, я професійно. Але зараз я точно знаю, що мама може мене замінити в бухгалтерії, а доньці з часом я передам страхування. Собі залишу тільки функцію контролю і буду розвивати щось нове. Втім, не дуже люблю говорити про труднощі...
- Добре, тоді прошу кілька порад тим жінкам, які тільки задумуються про відкриття свого бізнесу.
- По-перше, припиніть панікувати та боятися. Візьміть себе в руки. Адже крім вас і краще вас вашу роботу не зробить ніхто. Тільки ви можете реалізувати свої мрії. За вами нікого немає. Точніше, за вами - ваша сім\'я. І вони розраховують на вас і вірять вам. По-друге, вчитися, вчитися, вчитися. Хоча б раз на квартал відвідайте кількагодинний семінар. Хоча б раз на тиждень прочитайте професійний журнал або перегляньте професійний сайт. Ми живемо в час нескінченного інформаційного потоку. Виділіть у ньому те, що важливо для вас. Усе інше можете ігнорувати. Але те, що стосується вас, ви повинні отримувати й освоювати регулярно. По-третє, пам\'ятайте про власне здоров\'я і здоров\'я ваших рідних. Якщо ви і рідні здорові, проблем у житті немає. Є тільки завдання, які ви ставите перед собою, щоб вирішити. Треба просто навчитися ставити собі завдання, розкладати їх на складові і покроково їх виконувати. Одні завдання вирішаться швидше, інші - довше. Але це точно не труднощі і не проблеми.
- А які Ваші завдання на майбутнє?
- Хочу вийти на ринок України, а краще на міжнародний ринок щодо тренінгів з відкриття підприємництва в Україні, розширити клієнтську базу по страхуванню і почати новий напрямок, пов\'язаний із виробництвом. А ще планую балотуватися в депутати місцевих рад.