Після виходу в ефір присвяченого Вінниці випуску програми «Ревізор», у місті досі не вщухають розмови: комусь показане здалося справедливим, мовляв, так їм і треба, інші переконані – Ольга Фреймут була надто прискіпливою, чим показала Вінницю не з найкращого боку. Ми поспілкувалися з вінничанами, які узяли участь у телепроекті. Після зйомок «Страстей по Ревізору» багато справді повертались засмученими, кажуть, ведучі не хотіли чути Вінницю – їм потрібно було шоу.
Сергій Кудлаєнко, директор департаменту адміністративних послуг міської ради був одним з небагатьох чиновників в історії програми, які згодилися виступити у шоу. Розповідає, що очікував на численні провокативні питання і хотів донести позицію міської влади та підприємців.
(1).jpg)
- Показане в ефірі - лише невелика частка того, що я казав. Багато просто вирізали, - каже Сергій Кудлаєнко. - Зокрема, режисери не дали почути той факт, що Вінниця поборола ганебні шатри, де збирався не найкращий контингент, а самі заклади не були обладнані елементарними санітарними умовами. У місті вже працює програма «Сервіс по-вінницьки», розроблена нашим департаментом, метою якої є робота з підприємцями заради покращення сервісу у закладах харчування та готелях. І у нас вже є хороші результати, але це також з ефіру вирізали. Врешті решт, отримали дещо спотворену картину. Схоже, що програма, яка створювалась, аби зорієнтувати споживачів і допомогти розвиватись підприємцям, тепер втрачає рейтинг і автори навмисне йдуть на загострення, щоб привертати увагу телеглядачів.
Директор департаменту адміністративних послуг усе ж погоджується, що сервіс у Вінниці не усюди дотягує до бажаного рівня, працювати є над чим.
- Деякі заклади, показані у передачі, не дали шансу мені їх виправдати, адже продемонстровані жахіття, на жаль, також мають місце. Але наше завдання разом із підприємцями, які мають винести правильні висновки з отриманого уроку, виправляти помилки і я зі свого боку буду робити усе необхідне, - зазначає Сергій Кудлаєнко.
Відомий вінницький ресторатор Володимир Голендухін шоу «Ревізор» вважає необхідним, але Ольга Фреймут своєю часто зайвою прискіпливістю його псує. Хоча, навіть так, вважає ресторатор, вона робить добру рекламу багатьом закладам.
.jpg)
- Деякі дуже хочуть табличку від «Ревізора», але, насправді, ефект від неї нетривалий, - вважає Володимир Голендухін. - Куди корисніше те, що шоу показує ці заклади, адже і антиреклама може мати позитивний ефект. Це стимулює до росту.
На пост-шоу Володимира Голендухіна запросили, однак виступити часу не дали. Ресторатор працював над створенням ресторану «Кнайпа», що потрапив у ефір «Ревізору», утім, почути позицію закладу і ресторатора телеглядачі не змогли.
- Повертаючись додому, вигадав лейбл «NO Фреймут!», що могли б використовувати заклади, які не хочуть бачити телеведучу у себе в гостях. Але я радий, що вінничани на пост-шоу виступили єдиною згуртованою командою, - каже Володимир, який не приховує – шоу дещо розчарувало.
Ресторатор переконаний – не все так погано у Вінниці, як могло здатися. А продемонстровані негативні приклади, каже, є в усіх інших містах і не є показовими.
- Рівень закладів помітно росте. Місто стало туристичним, сюди їдуть люди. Це породжує появу нових достойних закладів і нам є чим пишатися. Але хочеться бачити й нові формати. Наприклад, планую відкрити арт-клуб, де могли б виставляли свої роботи художники, модельєри, кулінари, щоб там могли збиратися інтелектуали. Також є бажання створити ресторан на воді, - ділиться своїми планами Володимир Голендухін.
Після виходу «Ревізора», виручки у «Золотому ключику» стало більше, помічає героїня вінницького випуску програми бармен Олеся Черкашина. За її словами, вінничани, побачивши «Золотий ключик» у популярній програмі, стали частіше завертати до цього кафе, що на околиці Центрального парку, а її саму тепер пізнають на вулиці.
Щоправда, на шляху до слави, зізнається Олеся Іванівна, тиск у неї кілька разів буквально зашкалював, а серце виривалось із грудей.
.jpg)
- Це було в листопаді. Уже під вечір залітають у кафе чоловік десять, хлопці всі кремезні, а попереду Оля Фреймут. І одразу, не питаючись, біжать на кухню, - згадує Олеся Черкашина. – Я спочатку перелякалась, чую, тиск страшенно піднявся, побагровіла на обличчі, і слова не можу вимовити. Не знала, що це робиться, Фреймут я до цього не бачила, шоу ніколи не дивилась. Вже коли вона представилась і пояснила, що до чого, я заспокоїлась. Ми впевнені в своїх хороших сторонах, знаємо і про недоліки. Наше кафе працює ще за радянськими стандартами і у нас є свої постійні відвідувачі, які люблять «Золотий ключик». Ми відповідаємо взаємністю, стараємось, щоб у нас все було саме свіже, ні про які заморозки продуктів і мови не може бути. Тепер і нові люди частіше заходять, їм цікаво побачити, що ж це за «Золотий ключик» такий.
Відзнявши матеріал, знімальна група ще й повечеряла у кафе, розповідає Олеся Іванівна. За вечерю Ольга Фреймут залишила рекордні для «Золотого ключика» 50 гривень чайових.
- Я спочатку брати не хотіла, повернула їй назад гроші. А вона мені: «Ні, беріть, бо маємо привчати ваших відвідувачів залишати чайові». Зла на неї не тримаю зовсім, у Києві на зйомках «Страстей за ревізором» вона нас тепло зустріла, обійняла, - посміхається Олеся Черкашина, наливаючи з самовару кип’яток у подаровану на шоу жовту чашку. - А тепер ось люди вже на вулиці пізнають, якось йшла на базарі, так чоловік якийсь доганяє, «Так це ж наша телезірка йде!», вітається…