Про це йшлося сьогодні під час прес-конференції в УНІАН у Києві. Під час заходу було представлено результати аналізу офіційних веб-сайтів 100 українських міст. Основною метою моніторингу, реалізованого коаліцією неурядових організацій: ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», Асоціація міст України, Transparency International Україна, Громадянська мережа «ОПОРА», стало визначення рівня впровадження в діяльності органів місцевого самоврядування елементів електронного урядування для забезпечення оперативного та безперешкодного інформування населення, сприяння прозорості місцевої політики та протидії корупції, зростання якості надання адміністративних послуг, активізації громадськості та її залучення до суспільно-політичних процесів.
Для оцінки бралися до уваги рівень інформаційної наповненості сайтів, наявність інструментів зворотного зв\'язку і онлайн-послуг, доступність і зручність для користувача. Також організації оцінювали ступінь використання в роботі міськрад елементів електронного уряду і електронних адміністративних послуг.
Як повідомив виконавчий директор Громадської організації «Подільська агенція регіонального розвитку» Олег Левченко, за результатами аналізу сайти Вінниці і Рівного набрали по 148 балів зі 165.
Проте, за словами Левченка, «на сьогодні органи влади недостатньо активно використовують інструменти зворотного зв\'язку з населенням».
«Це не дуже ефективно працює в багатьох містах. Немає створеної системи реагування на запити громадян», - сказав Левченко.
Заступник Вінницького міського голови Володимир Слишинський зазначив, що відкритість даних на веб-сайтах сприяє викоріненню корупції в державних органах. За його словами, «завдяки впровадженню різноманітних систем електронного врядування в роботу Вінницької міської адміністрації місцевій владі вдалося скоротити чисельність апарату управління на 10-15% без втрати дієздатності міськради».
«Якщо процес відкритий, прозорий і підпорядковується певному алгоритму, який не дає можливості чиновникові ухвалювати рішення на свій розсуд, тоді й процес робиться швидшим, і корупція істотно зменшується», - сказав Слишинський.
У свою чергу керівник проекту ЄС і ПРООН «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг» Олена Урсу зазначила, що «ефективність зворотного зв\'язку в багатьох містах є недостатньо розвиненою».
Варто зазначити, що при оцінці доступності інформації на веб-ресурсах перше місце також зайняв сайт Рівненської міської ради, а при оцінці показника «Зворотний зв\'язок з громадськістю» - портал Бердянської міськради.
Дослідження стало одним із наймасштабніших у даній сфері та дало змогу оцінити рівень та якість використання інструментів е-урядування, що є основою розвитку електронних адміністративних послуг, проаналізувати, які зміни відбулись протягом року, виявити основні тенденції та наявні проблеми при їх впровадженні. На основі результатів моніторингу буде сформовано рекомендації щодо кроків, які мають бути здійсненні на державному та місцевому рівнях із метою підвищення ефективності впровадження системи електронного урядування в діяльності органів місцевого самоврядування та готовності міст України до надання послуг в електронному форматі.
Згідно з результатами дослідження, 90% сайтів міських рад приділяють достатню увагу наповненості зовнішніх порталів. Утім, існує багато невирішених питань, як-от недостатньо активне використання інструментів зворотнього зв’язку з громадськістю (лише 29% сайтів отримали більше половини балів). Перелік та опис адміністративних послуг, які надаються міською владою, та форми запитів щодо отримання публічної інформацї присутні на більшості сайтів; більше ніж в половини з них є можливість завантажити бланки заяв на отримання адмінпослуги. Разом із тим, зовсім не приділяється увага політиці конфіденційності (авторизації користувачів та безпеці персоніфікованих даних, що вносяться користувачем на сайт), досить часто на сайті відсутня інформація про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації, а також можливість відслідкувати стан опрацювання заяви на отримання адмінпослуги.
В ході дослідження проаналізовано роботу Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Інфарстурктуру більшості ЦНАПів забезпечено на належному рівні, майже в усіх ЦНАПах наявні стенди, місця для заповнення документів, облаштовані місця очікування черги, механізми отримання думки клієнтів через книгу відгуків, скриньку для пропозицій та ін.
Проблемними питаннями є відсутність інформаційних електронних терміналів самообслуговування, системи електронної черги, відсутність можливості попереднього запису на відвідування ЦНАП та надання в приміщенні офісу «супутніх» послуг (ксерокопія, банківські послуги тощо).
Потребує поліпшення доступ до ЦНАПу для людей з обмеженими фізичними можливостям, адже лише 8% ЦНАПів обладнані спеціальними вбиральнями, 4% обладнані пристосованим відповідним чином інформаційним терміналом самообслуговування (знаходиться на нижчому рівні, ніж звичайний), у 4% ЦНАПів вхідні двері облаштовані кнопками виклику, і тільки у 1% ЦНАПів при потребі, людям з обмеженими можливостями надає допомогу черговий.
Моніторинг проведено коаліцією неурядових організацій: ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», Асоціація міст України, Transparency International Україна, Громадянська мережа «ОПОРА» в рамках проекту ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» «100 міст – крок вперед. Моніторинг інструментів електронного урядування, як основи надання електронних адміністративних послуг», впровадженого в рамках ініціативи ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» за підтримки проекту ЄС та ПРООН «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг».
Проект ЄС та ПРООН «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг» започаткований у 2013 р. з метою вдосконалити процес надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування у містах України за рахунок посилення громадського контролю та налагодження ефективного зворотного зв\'язку. Більше інформації про діяльність проекту – на http://www.ua.undp.org/ (у розділі «Наша робота»).
Європейський Союз складається з країн-членів, які вирішили поетапно об’єднати разом свої інновації, ресурси і долі. Спільно, протягом 50-річного періоду розширення, вони побудували зону стабільності, демократії і поступального розвитку, підтримуючи культурну різноманітність, толерантність та індивідуальні свободи. Європейський Союз зацікавлений в обміні цими здобутками та цінностями з країнами і людьми поза його кордонами.
Програма розвитку Організації Об\'єднаних Націй (ПРООН) є глобальною мережею ООН в галузі розвитку. ПРООН тісно співпрацює з усіма верствами суспільства, допомагаючи розбудові країн, спроможних протистояти кризам, розвивати та підтримувати економічне зростання, націлене на покращення життя кожної людини. Працюючи у 177 країнах ми пропонуємо глобальне бачення з урахуванням специфіки місцевого розвитку, задля розширення прав та можливостей людей та підвищення життєздатності держав. Більше інформації про діяльність ПРООН.