Актуальне мистецтво: криваві події лютого зафіксовано у роботах ленд-артистів з усього світу

«Міфогенез» - щорічний міжнародний зимовий фестиваль, куратором якого є вінницький художник Олександр Никитюк, просто не міг цьогоріч відбутись як звичайно. Постійний час проведення – друга половина лютого – у країні видався над-напруженим і художники, зокрема вінницькі, брали участь у Майдані. Але фестиваль не міг не відбутись, адже емоції, як ніколи, потребували виходу. І митці творили кожний на своїй локації, спілкуючись за допомогою всесвітньої мережі. Створені учасниками об\'єкти візуалізували відчуття сучасності через художній образ і таким чином стали мистецькими відбитками тієї реальності, в якій жила вся Україна в кульмінаційні дні Революції Гідності.

Зазвичай художники збирались на засніженій території стародавнього Скіфського городища в Немирівському районі Вінницької області на кілька днів. У цьому році проект «Міфогенез» було реалізовано не лише на звичній локації (вінницькими художниками Володимиром Нойзом, Наталією Лісовою, Єгором Лобузновим та Олександром Никитюком), але і у форматі online, із залученням територій інших областей України та інших країн. У проекті взяло участь більше 20 художників з різних областей України (Львів, Київ, Суми, Рівне, Харків, Запоріжжя), а також з США, Німеччини, Франції, Швейцарії, Ізраїлю, Польщі та Китаю.

Всі фото автори надсилали на електрону скриньку фестивалю. І от тепер вінничани можуть їх переглянути на виставці у РЦСМ «Арт-Шик», що триватиме до кінця місяця. Результати взаємодії різномастих художників з усіх куточків світу з навколишнім середовищем самі собою отримали єдиний знаменник – рефлексії на події Майдану.

На відкритті виставки Олександр Никитюк розповідав по черзі про кожну роботу, її автора та значення, закладене ним. От засніжена львівська площа перед оперним театром вся в різнокольорових «квітах» зі снігу, як побажання миру. Ось гілля, що пливе за течією – так німкеня Карлотта Брунетті зобразила плин життя. Далі надзвичайно символічна серія творів «Парк на кризі», створена запорізьким та полтавським митцями Олександром Шу та Павлом Драпкіним. Під час її споглядання асоціації у кожного народжуються свої.

Цікаво виглядають сніжні кулі на льоду – це «Нашарування» Єгора Лобузнова. Контрастна та виразна робота Маріанни Таріш «Чисті плоди мертвого лісу». Великий символізм заклав у свою роботу «Джерела свідомості» Олександр Никитюк, її він назвав «09», адже це вже 9-й «Міфогенез». Розпач та надія поєднались у україно-китайській роботі «Нема неба», вона займає центральну стіну галереї. Але найбільш вражаюча, мінімалістична робота Валерія Кописова з арт-групи «ВакциНація»: «Жертва» - це символічна кров на дереві, що стоїть серед уламків. Але і вона несе надію, надію на стійкість у боротьбі нашого народу за волю.