У Вінниці в останню путь провели Героя України Костянтина Могилка. Командир літака пожертвував собою, рятуючи жителів Слов’янська

У Вінниці 26 червня проводили в останню путь Героя України, льотчика першого класу Костянтина Могилка. Він був командиром збитого 6 червня під Слов’янськом АН-30Б. Жертвуючи собою, втрачаючи дорогоцінні секунди, за які можливо було врятуватися, екіпаж відвів від міста палаючий літак, таким чином урятувавши життя мирним жителям.

Коли після попадання з, як стверджують експерти, російського ПЗРК, літак почав падати, Костянтин Могилко наказав членам екіпажу вистрибувати з парашутами, а сам до останнього тримав штурвал. Герою вдалось відвести літак від житлових масивів Слов’янська, АН-30Б упав за 60 кілометрів від міста.

- Він не міг вчинити інакше. Командир корабля покидає його останнім, - розповідає на похоронах Героя начальник групи дешифрування Сергій Коваленко.  – Я  знав Костянтина ще з початку його служби, це була професійна людина, яка могла налаштувати команду на роботу. На завдання повітряної розвідки того дня ми вилетіли усі разом, але повернулися не усі.

До Будинку офіцерів прийшли сотні людей - близькі та друзі загиблого, керівники міста і області, просто небайдужі вінничани... Не стримували сльози навіть військові, численні колеги Костянтина Могилка, для яких він став прикладом честі та гідності офіцера.

Небо було мрією Костянтина Могилка ще з дитинства, він марив ним, розповідають ті, на чиїх очах ріс майбутній Герой.

- Він з самого дитинства мріяв літати. Пам’ятаю як він іще з однокласниками ще малим гралися у «війнушки», то він завжди казав «Я – командир», розставляв руки в сторони, уявляючи, як він літає, - зі сльозами на очах розповідає Галина Олійниченко, яка була вчителькою Костянтина Могилка у 23-й школі.

Разом із Костянтином Вікторовичем Могилко загинуло п’ятеро з восьми членів екіпажу АН-30Б: заступник командира ескадрильї  з виховної роботи, майор Камінський Сергій Васильович; старший бортовий авіаційний технік – інструктор, капітан Дришлюк Павло В’ячеславович; старший повітряний радист, прапорщик Момот Володимир Миколайович; старший бортовий механік, прапорщик Потапенко  Олексій Володимирович.

Двадцять днів тіло Костянтина Могилко не віддавали через проведення ДНК-експертиз – інакше його упізнати не могли навіть родичі. 25 червня труну із Костянтином Могилко літаком доставили до аеродрому у Гавришівці.

Підполковнику Костянтину Могилку було 36 років, він народився у Вінниці. З 2011 року командував ескадрильєю транспортної авіації «Блакитна стежа» у Борисполі. Своє коротке, але яскраве життя наш земляк до останнього подиху присвятив служінню Батьківщині. За виняткову мужність і героїзм, вірність військовій присязі льотчику 15-ї бригади транспортної авіації підполковнику Могилку Костянтину Вікторовичу Указом Президента України посмертно присвоєно звання Героя України.

У Костянтина Могилка без чоловіка залишилася дружина, без батька тепер двоє його дітей – 10-річна донька і 2-річний син. За словами командувача Повітряних Сил ЗСУ генерал-полковника Юрія Байдака, держава виплатить родині одноразову допомогу.

Поховали Героя України (посмертно) Костянтина Могилка на кладовищі у Пироговому.