На заклик допомогти вінницькому міському госпіталю із апаратом штучної вентиляції легень відгукнулись більше півтора десятки фірм, підприємців і просто небайдужих. Апарат вже замовлено, і його вже везуть до України зі Швейцарії. На початку наступного тижня його буде доставлено до шпиталю.
З минулої п’ятниці, відколи стало відомо про термінову необхідність у транспортному апараті штучної вентиляції легень для потреб вінницького Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, відгукнулись різні люди і підприємці, що дозволило зібрати майже всю необхідну суму. Загальна вартість апарату – 220 тис. грн. Половину від необхідної суми було перераховано ще минулого тижня в якості передоплати. Сьогодні обладнання вже по дорозі зі Швейцарії до України. День-два і воно буде доставлено, потім потрібно ще два дні для налаштування апарату. Тому вже наступного тижня військові медики зможуть його використовувати для лікування поранених. Особливість апарату в тому, що він може працювати 4 години автономно, від батареї. Це дозволяє його використовувати у сан авіації при транспортуванні поранених.
Здійснити це було б неможливо, якби не ті люди, які відгукнулись і допомогли коштами, щоб акумулювати необхідну суму. Це ГIРНИК-РЕМО ЛТД, ТОВ МПВП, ТОВ ім. Мічуріна, ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД", ПП Компанія ПНК-2006, ФОП Бежнар, ФОП Ковінько, ПП "Майдан-стиль", СПД Брижчук, колективи обласної стоматполіклініки, автопарку №1 Вінницького району.
«Особливу подяку я хочу виразити ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», які першими перерахували кошти, а це 120 тисяч гривень, які ми і направили в якості авансу за апарат. Також ми дуже вдячні ТОВ "АТП Слободянюк", ТОВ "Агро-Еталон", ТОВ "Тульчинм\'ясо", ПП "Фірма "Вінницька якість". Чесно скажу – я незнайома ні з ким з цих фірм та підприємців. І така щирість та допомога – безмежно вражають, - каже Президент міжнародного БФ «Без кордонів» Олена Павлова. – Я не можу вам передати свої емоції, коли вчора побачила, що на відкритому нами благодійному рахунку переказані кошти від колективу тульчинського дитсадка «Веселка». Або Ольга Лесик з приміткою «сільський будинок культури». Якого села, я навіть уявлення не маю. Коли одна біда на всіх – це згуртовує. Тому ще раз хочу подякувати усім, хто допоміг».