У вінницьких Мурах археологи знайшли шпору вершника, ймовірно – 13 століття

На території комплексу «Мури», де цього літа продовжились археологічні розкопки, розпочаті минулого року, археологи днями знайшли шпору вершника, ймовірно 13 століття, а це – Давньоруська доба в історії України.

Подальші дослідження знахідки можуть стати підтвердженням того, що у цей час на території Вінниці вже були поселення. Крім того, цьогоріч під час розкопок дослідники вже знайшли кілька боратинок – польських і литовських монет 17 століття, дно кубка також 17 століття, елемент давньої і надзвичайно рідкісної для України опалювальної печі кінця 15 – початку 16 століття. Серед подальших планів – дослідження споруди з грубою, давнього муру 17 століття та ймовірного підземного ходу, знайденого в минулому році на глибині 6 – 6,5 метрів.

До 2013-го року археологічні дослідження у місті практично не проводилися. Торік з ініціативи секретаря міської ради Сергія Моргунова, яку підтримав тодішній міський голова Володимир Гройсман, було прийнято рішення розпочати проведення систематичних археологічних досліджень на території міста, що допоможе більше дізнатися про стародавню історію Вінниці.

В результаті влітку минулого року роботи розпочалися на території комплексу-пам\'ятки архітектури та містобудування національного значення «Мури». Тоді були знайдені кістяний гребінь, пічні кахлі із зображенням грифона 17 століття, боргова розписка на фрагменті сланцю тощо.

Восени розкопки законсервували за всіма правилами, щоб не пошкодити саму пам\'ятку та результати проведеної роботи. У період, коли розкопки проводити було неможливо, археологи займалися дослідженням, очищенням, склеюванням елементів знахідок, їхнім описом тощо. Тепер вже приведені до належного вигляду предмети передадуть у фонди Краєзнавчого музею, щоб всі вінничани могли їх бачити.

Цього року 14 липня археологічні розкопки відновилися. Як і в минулому році, їх веде Інститут археології Академії наук України під керівництвом старшого наукового співробітника Інституту археології Національної академії наук України, дійсного члена ІКОМОСу Лариси Виногродської. У них беруть участь як професійні археологи, так і студенти історичного факультету Вінницького педагогічного університету, які проходять таким чином практику. Одна група студентів з більш ніж 10 людей вже пропрацювала на розкопках два тижні, нині дослідженням займається інша група.

І за цей час археологи вже мають цінні знахідки. «Минулого тижня було знайдено залізну шпору – пристосування вершника, що прикріплюється до задника чобота. За її допомогою вершник підганяє коня. Це шпора з шипом, яка швидше за все відноситься до Давньоруського періоду. У 14-15 столітті вже використовували шпори із зірочками. Знахідки, які були знайдені в минулому та цьому роках, опосередковано дають підстави припускати, що на території Вінниці ще в 13-14 столітті, можливо, вже існувало поселення. Проте підтвердження моєї думки потребує більш досконалого вивчення і нових знахідок. Поки що для цього недостатньо археологічних артефактів», - каже керівник експедиції, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Лариса Виногродська. Варто нагадати, що наразі офіційною датою заснування Вінниці вважається 1363 рік, коли місто вперше згадується в писемних джерелах.

Також у цьому році під час розкопок знайшли елементи столової кераміки, посуду (в основному, тарілок) 17 століття. Також серед знахідок – дно великого кубка, вкритого з обох боків поливою салатного та жовто-коричневого кольорів. Це якісний та дороговартісний посуд, що вказує на те, що монахи католицьких орденів жили на території Вінниці в достатку, - вважають археологи. Знайшли дослідники й невеличкі фрагменти східного посуду. За словами Лариси Виногродської, щоб дізнатися їхній вік, потрібна подальша співпраця з відповідними фахівцями.

Минулого літа під час прокладання однієї з траншей на місці досліджень було знайдено фрагмент стіни. У цьому році було вирішено продовжити роботу у цьому напрямку, і наразі її розкопують далі. Також продовжуються роботи й там, де торік знайшли фрагмент фундаменту споруди кінця 15 - початку 16 століття, де було знайдено розвал груби цього періоду.

«Такі груби знаходять в Європі, для України це надзвичайно рідкісне явище. На нашій території такі печі трапляються лише у замках та монастирях литовсько-польського походження. Тут було релігійне приміщення, на це вказує знахідка бронзового свічника, характерного для церковного богослужіння. Швидше за все, це була сакральна споруда кінця 15 – початку 16 століття, можливо, навіть православна. У цьому році під час продовження розкопок споруди вже знайдено фрагменти мисочних кахлів з розвалу груби», - розповідає Лариса Виногродська.

А ще на території Мурів за останні два тижня дослідники знайшли кілька боратинок - це монети польського і литовського карбування 17 століття. Одну з них археологи вже очистили, завдяки чому стало відомо рік її випуску - 1666. Інші поки що проходять процес очистки. «Первісна обробка проводиться одразу на місці розкопок, для цього монети опускаються в кефір, і завдяки кислоті вони очищаються. Вже через тиждень-два можна буде прочитати що на них викарбовано. І вже потім ми передамо монети на професійну очистку та дослідження», – говорить керівник експедиції.

Минулого року вже наприкінці роботи на глибині 6 – 6,5 метрів дослідники знайшли ймовірний підземний хід. У цьому році вони планують продовжити його дослідження. «Цей підземний хід може бути 15-16, або навіть 13-14 століття, адже в минулому році ми знайшли там кістяний гребінь 14 століття. Проте зараз ми не можемо з точною впевненістю назвати його вік», – продовжує археолог.

«Ці археологічні дослідження, які ми проводимо у Вінниці, відбуваються за фінансування та всебічного сприяння міської ради. Я вдячна за допомогу у роботі, адже в жодному іншому місті, де я працювала, нам так не допомагали. Забезпечують, зокрема, необхідною технікою. Наприклад, як тільки нам був потрібен екскаватор, нам його одразу надали. Особлива подяка за якісне консервування, адже завдяки ньому розкопки, які ми проводили влітку 2013-го, збереглися. Я думаю, що було б добре після завершення розкопок давній фундамент, стародавні стіни та все інше, що нам вдалося і ще вдасться розкопати (в тому числі археологічні знахідки), тобто ранню Вінницю – могли бачити всі бажаючі. Можливо, спорудити тут якусь конструкцію зі скляним покриттям, чи щось інше, і запрошувати сюди екскурсії. Це буде надзвичайно цікаво не лише для вінничан, а й для туристів», – переконана Лариса Виногродська.

Цього року археологічні розкопки триватимуть до 20-25 серпня.

Для інформації:

Давньоруська доба в історії України – це часи Київської Русі, середньовічної держави на території Східної Європи з центром в Києві. Існувала з кінця IX до середини XIII століть. Була об\'єднанням східнослов’янських племен. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів\'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході. Історики часто ділять політичну історію руської держави на три періоди. Перший період — швидкого зростання — охоплює майже 100 років — з 882 року, коли на престол у Києві сів Олег, до смерті Святослава I Хороброго 972 року. У цей час було підкорено сусідні східнослов\'янські племена, в результаті чого утворилося величезне господарське й політичне об\'єднання, здатне кинути виклик основним суперникам у цьому регіоні. Другий період охоплює князювання Володимира I Великого (978-1015) та Ярослава I Мудрого (1034-1054), що було добою зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення ним вершини політичної могутності і стабільності, економічного та культурного розквіту. На противагу територіальному зростанню попереднього періоду тут переважає внутрішній розвиток. Було впроваджено християнство, що значною мірою вплинуло на політичне і культурне життя держави, а також вироблено кодекс законів. Останній період характеризується безупинними руйнівними князівськими чварами, зростанням загрози нападів кочових племен та економічним застоєм. Початок цього періоду, за різними оцінками, припадає на час смерті Ярослава I Мудрого або кінець князювання останніх успішних правителів Києва — Володимира II Мономаха (1113-1125) та його сина Мстислава I Великого (1125-1132). Після захоплення та розорення Києва суздальським князем Андрієм Боголюбським у 1169 році, політичне й економічне значення міста впало. Монгольська навала на Русь 1237-1241 років і руйнування Києва 1240 року поклали край існуванню Київської Русі та незалежності давньоруських князівств. Після розпаду Київської Русі утворилося Галицько-Волинське князівство.