Черговий зведений загін вінницької міліції відправився на Схід захищати Україну

Провести бійців, які їдуть виконувати відповідальні завдання в буремний регіон, прийшли рідні, друзі, колеги, представники вінницької громади та журналісти.

Останні настанови перед виїздом дав своїм підлеглим начальник УМВС у Вінницькій області Олег Школьний. На бійців покладені завдання з охорони громадського порядку, забезпечення безпеки населення в зоні бойових дій, попередження здійснення терористичних актів. Олег Школьний побажав з честю виконати обов’язок перед Україною та повернутися цілими і неушкодженими додому.

Перед виїздом міліціонери, відряджені в зону АТО, отримали благословення від настоятеля храму святого великомученика Дмитрія Солунського отця Сергія :
- Нехай ангели охоронці захистять вас від усього злого на війні. Повертайтеся найскоріше живими та здоровими.

Керівництво вінницької міліції подбало про те, аби забезпечити усіх міліціонерів загону усім необхідним. Міліціонерам придбали нову форму, захисну амуніцію, спецзасоби, зброю, біноклі, тепловізори. Забезпечили харчуванням, водою та речами першої необхідності.

Відряджені у зону бойових дій вінницькі міліціонери постійно відчувають підтримку громадськості, підприємців та небайдужих людей, які надають посильну допомогу у придбанні речей для забезпечення побуту та харчування.

Цього разу допомогли адвокати Вінниччини, які придбали для бійців зведеного загону розвантажувальні жилети. Керівник ініціативної групи адвокатів області Олексій Кухар вручив міліціонерам жилети та від імені своїх колег подякував усім, хто їде захищати Україну.

Очолив загін в.о. заступника начальника УМВС полковник міліції Сергій Сокиран. Він каже, що впевнений у кожному з хлопців, бо практично всі попросилися в загін добровільно. Кожен з них має добру підготовку, яку пройшли під час служби. Крім того, перед виїздом були посилені тренування на полігоні. Але, найголовніше, переконаний командир загону – це бойовий дух і бажання бійців якнайшвидше навести лад в країні.

Вони сильні підтримкою родин, друзів, колег. Спогади про теплі прощальні обійми і найщиріші слова дорогих людей а ще мамині молитви оберігатимуть їх там, у зоні лиха.

Михайлик проводжає тата і, не соромлячись сліз, обіцяє бути за старшого, слухати маму.

Його батько, Володимир Мокрянський переконаний, що найголовніше в житті людини – це сім’я і мир на рідній землі.