Вінницький герой Олександр Прібиш після лікування та реабілітації знову повертається у зону АТО

Завтра вінничанин Олександр Прібиш, який на початку травня отримав поранення під час бою на Сході України, знову добровольцем повертається до свого батальйону. Після поранення свій бронежилет боєць віддав генерал-майору Сергію Кульчицькому, який загинув 29 травня, коли вертоліт, на якому він летів ще з 11 військовими, було збито терористами поблизу гори Карачун. Перед поверненням Олександра до зони АТО в. о. міського голови Сергій Моргунов зустрівся з вінницьким героєм, щоб передати йому новий бронежилет та каску.

5 травня вінницький боєць Нацгвардії Олександр Прібиш, який добровольцем пішов воювати на Схід України, отримав осколочне поранення правої ноги. Дев’ять днів він перебував на лікуванні у Харківській лікарні, але через складність травми був направлений на подальше лікування і реабілітацію до рідного міста. Нагадаємо, у Вінниці Олександру Прібишу було присвоєне почесну відзнаку міського голови «За честь та мужність».

Але після закінчення курсу реабілітації Олександр вирішив повернутися до свого батальйону. Незважаючи на те, що вдома на нього чекають шестирічний син та вагітна дружина, вінницький герой знову повертається в зону АТО захищати українську землю і воювати з бойовиками.

Після отриманого поранення свій бронежилет Олександр Прібиш віддав генерал-майору Сергію Кульчицькому, який загинув наприкінці травня, коли терористами біля гори Карачун було збито вертоліт із 12-ма українськими військовими. Тому коли у міськраді дізнались, що Олександр вирішив повертатись в зону АТО, було прийнято рішення екіпірувати його необхідними засобами захисту. Сьогодні новий бронежилет та каску були передані бійцю. В. о. міського голови Сергій Моргунов побажав герою удачі та запевнив, що на час його відсутності все, чим потрібно буде допомогти родині, буде зроблено.

За словами самого Олександра технічні характеристики нового бронежилета дуже хороші, однак сподівається, що він все-таки йому не знадобиться. «Повертаюся до своїх хлопців, які вже стали мені друзями. Вони вже чекають на мене, - каже Олександр. – Але тут залишається родина. Коли дружині сказав, що повертаюсь, відповіла, що якщо треба, то треба». Завтра зранку він добровольцем рушає на Київ, звідки вже буде переправлений на Схід.