На першу річницю Євромайдану у Вінниці влаштували «виставу» ті, хто до початку революційних подій у місті не мав жодного відношення. Прикро, але здається, що історія нічому не вчить. Замість того, щоб в День Гідності і Свободи на колишній Театральній площі, яку після розстрілів в лютому цього року у Києві перейменували на честь Небесної Сотні, гідно вшанувати пам\'ять всіх, хто загинув, виборюючи право громадян України на гідне майбутнє – кілька десятків «активістів» перетворили мітинг миру і єдності у балаган.
Мимоволі згадується відомий вислів: хотіли як краще, а вийшло – як завжди. Хоча починалось усе спокійно: на Майдані вранці встановили сцену, вдень тут з’явились стенди з фотографіями вінничан, які воюють на сході. Люди поволі підтягувались, писали на прапорі свої побажання.
А потім прийшли ті, хто свого часу з’явились на вінницькому Євромайдані, який декілька місяців працював в режимі вільного мікрофону, і з тих пір із ним не розлучались.
Коли рік тому ці ж самі люди, яких насправді на початку Вінницького Євромайдану тут і близько не було, фактично заблокували на три дні рух транспорту в місті, - це здавалось самим недостойним вчинком. Однак виявилось, що ні. Сьогоднішній вечір, який мав би вшанувати пам’ять Небесної Сотні та загиблих Героїв АТО, об’єднати усіх, підняти дух, щоб зуміти вистояти перед зовнішнім ворогом та російською агресією, більше був схожий на театр абсурду і самовираження. І хоча на мітинг пам’яті прийшло досить багато людей, вистачило кількох десятків осіб, аби знівелювати усі ідеї Євромайдану та, власне, те, за що боролись і зараз борються українці – гідність і єдність. Одразу згадались слова Шевченка: «…Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають…».
«Зіркою» цього балагану став одіозний правозахисник Валерій Палій. Спочатку він довго говорив про те, як все погано, яка злочинна влада (та сама, до речі, яку обрали мільйони українців після того, як перемогли у Революції Гідності), і що потрібно все міняти. Згадав і екс-мера Вінниці Володимира Гройсмана, звинувативши його у всіх гріхах, але жодного слова не сказав про те, що саме Гройсман після розгону студентів в ніч на 30 листопада разом з майже усіма депутатами міської ради вийшли і підтримали Євромайдан у Вінниці. А вже 2 грудня з його ж таки ініціативи на тоді ще площі Театральній створили всі умови, щоб вінничани могли вільно висловлювати свою думку. А зараз у команді Президента працює над тим, щоб реалізувати реформи Стратегії «Україна – 2020». Тій самій команді, яка очолила і сьогодні вже нарешті закінчено процес підготовки коаліційної угоди між демократичними силами новообраного парламенту; тій, яка ще в день голосування 26 жовтня заявила, що ініціюватиме зняття депутатської недоторканості та висловилась категорично проти квот та будь-яких «договорняків» щодо розподілу посад. І саме ця команда і персонально Гройсман запустили процеси децентралізації та реформи місцевого самоврядування. Простою мовою – це коли держава віддає громадам міст і сіл повноваження та фінанси, а сама здійснює наглядові функції за тим, як цим розпоряджатимуться на місцях. Але щоб ці процеси рухались, потрібно прийняти кілька десятків законів – і це одне з завдань нової Верховної Ради.
Чи розуміє це людина, яка вважає себе фаховим юристом (Палій після Революції Гідності з усіх сил намагався стати прокурором області, але так і не отримав омріяну посаду), сказати складно. Вся його промова зводилась до одного – геть усіх, хто не з ним. А з ним – не менш одіозні «громадські діячі» та «вічні опозиціонери» Володимир Воловодюк та Віктор Малиновський (останній, втім, традиційно завбачливо стояв подалі). І кілька десятків їхніх прихильників, які завжди підтягуються на заходи своїх «вождів». Валерій Палій так перейнявся своїми ж закликами, що почав видирати мікрофон з рук в.о. міського голови Сергія Моргунова, якого запросили до слова (між іншим, вийшла гарна «картинка» для російських ЗМІ, які постійно пишуть про Вінницю казна що). День Гідності і Свободи зовсім не асоціюється із такими вчинками. Але явно виражений запах спиртного в рядах «активістів» пояснив таку поведінку.
Представники міської та обласної влади, які разом із вінничанами прийшли вшанувати пам’ятну дату, так і не змогли спокійно виступити. Кілька хвилин під незрозумілі вигуки маргіналів говорив голова облдержадміністрації Анатолій Олійник. Але висловитись без перекрикування дали лише «народному» голові обласної ради Сергію Свитку. Якого 2014-го під завісу Євромайдану висунули на цю посаду на цьому ж місці ці ж самі «активісти» на чолі з Воловодюком, Малиновським та Палієм. Дежавю.
Багато з вінничан, які прийшли на площу Небесної Сотні вшанувати пам’ять людей, які поклали своє життя за краще майбутнє нашої країни, були відверто розчаровані і досить швидко залишили мітинг.