Сьогодні між Вінницькою міською радою та Міжнародним благодійним фондом «Музей української марки ім. Якова Балабана» підписано Меморандум про співпрацю щодо відкриття в подальшому у Вінниці однойменного музею. Одна з найбільших колекцій світу розміститься у музеї, під який виділено комунальне приміщення в історичній частині міста. Підписання цього документу є першим кроком для початку роботи над створенням самого музею.
Нещодавно до Вінницької міської ради звернувся представник Міжнародного благодійного фонду «Музей української марки ім. Якова Балабана» щодо створення у Вінниці першого в Україні однойменного музею. Створення такого музею можливе завдяки передачі знаним філателістом Олександром Балабаном, сином Якова Балабана, чи не найбільшої в світі колекції українських марок.
На сьогодні Олександр Балабан, якому вже за 60, проживає у США. Прямих нащадків не має, тому хвилюється за подальше збереження фондів. Саму колекцію розпочав збирати ще його батько в середині 20 сторіччя. Кількість марок, які входять до неї, достеменно не відома, бо повна каталогізація колекції не проведена, але приблизно їх зібрано понад 10 тисяч. Колекція містить марки, в тій чи іншій мірі пов’язані з Україною. Є екземпляри з лімітованих колекцій, які на сьогодні існують тільки в кількох екземплярах в світі. У ній є марки починаючи від 1850 року, гашені в різних українських містах. Найстаріший конверт з поштовим штемпелем датований 1830 року. У 20-х роках минулого сторіччя багато марок з тильного боку помічені щодо справжності відомими філателістами, які видавали каталоги.
2 липня між Вінницькою міською радою та Міжнародним благодійним фондом, якому Олександр Балабан надав право розпоряджатися колекцією, підписано Меморандум про подальшу співпрацю щодо створення музею. «Для Вінниці це велика честь створити музей української марки. Наші перші перемовини щодо його створення проведені достатньо ефективно. Вінницька міська рада надає частину комунального приміщення площею більше тисячі квадратних метрів, яке знаходиться в центрі міста. Я думаю, що перспектива створення музею досить оптимістична, в тому числі і з точки зору розвитку туризму у місті. Він буде мати популярність і серед філателістів, і серед туристів, і вінничан. Якщо можна так говорити, історична справедливість відбулася, тому що засновник колекції є нашим земляком», - зазначає в.о. міського голови Сергій Моргунов.
«Колекція величезна. Олександр проживає у квартирному будинку в Нью-Йорку і одна з квартир фактично повністю завалена альбомами з марками. Це ціле помешкання-«склад». Коли я її побачив, то запропонував, що варто подумати над тим, щоб перевезти цю колекцію до України. Колекція дуже дорога – це не один мільйон доларів. В 2013 році ми формалізували наші ідеї і зареєстрували благодійний фонд, - розповідає голова Міжнародного благодійного фонду «Музей української марки ім. Якова Балабана» Олександр Білецький. - Сьогодні ми робимо перший крок, щоб цей музей фізично почав існувати. Колекція за словами українських філателістів в США є найбільшою колекцією українських марок, яка існує в світі. Поки будуть тривати організаційні речі, ми будемо постійно публікувати інформацію про колекцію, плануємо створити сайт музею. І до кінця року спробуємо зробити експозицію частини колекції у Вінниці. Зараз в Нью-Йорку буде філателістична виставка, де теж буде експонуватися частина марок, і вона вже буде представлена від імені Музею української марки у Вінниці».
Під час підписання Меморандуму представникам медіа було представлено і звернення від власника колекції Олександра Балабана:
Олександр Білецький розповів також, що знайомився з роботою подібних музеїв в США і Європі, тому є бажання зробити його таким, щоб він був цікавим будь-кому, а не тільки філателістам. Наприклад, щоб тут можна було поставити штемпель, виготовити власноруч сувенірну продукцію і т.ін.
Відповідно до попередніх домовленостей під створення музею виділяється два поверхи комунального приміщення по вул. Соборній, 29. В подальшому буде визначатися умови створення та утримання музею.
З презентацією щодо історії створення музею можна ознайомитися у вкладеному файлі нижче
Для інформації:
Яків Балабан був сотником Армії УНР. Як і тисячам інших військових, йому судилось емігрувати. Народився він у селі Писарівка-Волоська біля Ямполя. Покинув дім, коли був у 7 класі, це було в 1917 році. Після поразки війська УНР брав участь у повстанському русі. Зокрема, брав участь у битвах під Бродами, Крутами, у «Зимовому поході» у 1918 – 1919 рр. Під Крутами, де 300 студентів віддали свої життя у спартанській спробі зупинити наступ більшовиків на Київ, він був офіцером артилерійського відділу. Зі слів Олександра Балабана від однієї маминої подруги він довідався, що батько врятував її чоловіка, теж воїна Армії УНР. Під час боїв чоловік цієї пані був поранений. Яків виніс вояка на руках з поля бою, - так врятував його життя. Зимовий похід завершився трагічно, коли з чотирьох троє солдатів помирало від тифу, спричиненого виснаженням. Балабан вижив після тифу, але був одним з небагатьох, кому пощастило вціліти. Згодом він емігрував до Чехословаччини. Потім переїхав до Сполучених Штатів Америки, де помер в 80-річному віці.